Україна входить у п’ятий рік повномасштабної війни з величезним невидимим тягарем. У лютому 2026 року WHO оцінювала масштаб кризи психічного здоров’я приблизно у 10 мільйонів людей. Окреме опитування 2025 року показало, що понад 70% респондентів протягом попереднього року стикалися із симптомами тривоги, депресії або тяжкого стресу, а по професійну допомогу звертався лише кожен п’ятий.
Ці цифри важливі не тому, що вони дозволяють шукати «небезпечних» серед травмованих. Навпаки. Психічний розлад сам по собі не є маркером насильства. Американська психологічна асоціація прямо наголошує: більшість людей із тяжкими психічними розладами не є насильницькими, а переважна частина актів насильства не пояснюється психічною хворобою.
Тому чорний одяг, пентаграма, демон на аватарці, захоплення горором або читання окультної літератури не дають підстав робити висновок про загрозу. Те саме стосується релігійної або антирелігійної самоідентифікації. Church of Satan, наприклад, офіційно описує свій сатанізм як атеїстичний і говорить про «власних богів» у символічному сенсі — як про радикальну особисту відповідальність і самообожнення, а не віру в буквального Сатану. У традиції Алістера Кроулі «Do what thou wilt» теж не зводиться до «роби все, що заманеться»: сучасні структури Телеми пояснюють його через поняття True Will — «істинної волі».
Небезпека починається не зі знака, а з поведінки. Історія знає злочинців, які вплітали сатаністські образи у власну ідентичність. Річард Рамірес, засуджений у 1989 році за 43 злочини Night Stalker, серед них 13 убивств, демонстративно використовував «диявольську» символіку. Але навіть цей приклад не доводить, що символіка створила вбивцю. Вона показує інше: вже насильницька людина може обрати систему образів, яка допомагає їй оформити себе і виправдати власне презирство до інших.
У справі Деніала Хуссейна зв’язок був прямішим. Британський огляд екстремального насильства описує написаний ним кров’ю «договір» із демоном: він обіцяв убивати по шість жінок кожні шість місяців в обмін на виграш у лотерею. У червні 2020 року Хуссейн убив сестер Бібуа Генрі та Ніколь Смоллман. У його кімнаті знайшли книгу заклинань і демонічні малюнки, а сам він до арешту був активний на окультному форумі.
Існують і середовища, де насильство вже є не випадковим додатком, а частиною ідеології. Institute for Strategic Dialogue описує Order of Nine Angles як децентралізовану сатаністсько-неонацистську мережу, тексти якої заохочують крайнє насильство, зґвалтування та сексуальне насильство над дітьми. Окремо FBI попереджає про мережі типу 764, де неповнолітніх шантажем і маніпуляціями змушують до самопошкоджень, жорстокості щодо тварин і сексуалізованих дій.
Для України є ще один, менш видовищний, але дуже практичний ризик — експлуатація травми. У березні 2026 року Нацполіція повідомила про три родинні клани псевдоворожок, які психологічним тиском виманювали гроші у військових і родин загиблих. Встановлений збиток наблизився до 1,4 млн гривень. Тут немає культів убивства, але є та сама вразлива точка: людині в горі пропонують «таємне знання» і контроль над тим, що вона не може контролювати.
Фахівці з оцінювання загроз дивляться не на естетику, а на сукупність дій. FBI підкреслює, що жодна одна ознака не означає неминучого насильства. Значення має комбінація: конкретні погрози, повторювані детальні фантазії про розправу, фіксація на певній людині або групі, пошук способів нападу, придбання спорядження чи зброї, стеження, підготовка маршруту або спроби залучити інших.
Саме тут проходить корисна суспільна межа. Людину не слід клеймити за символи, віру, невіру чи психічний стан. Але коли зневага до людей переходить у конкретну ціль, план і підготовку, це вже не суперечка про культуру. Це питання безпеки, на яке потрібно реагувати до того, як погроза перетвориться на кримінальну хроніку.