Альтернативного сценарію використання заморожених російських активів не існує. Про це заявив прем'єр-міністр Сергій Корецький під час конференції YES Annual Meeting 2026, організованої Фондом Віктора Пінчука.
За словами очільника уряду, Україна та партнери мають знайти рішення для використання цих коштів. Він наголосив, що єдиним критерієм ефективності будь-яких рішень під час війни є результат — «ми вижили або ні».
«На шляху до результату вижити, вистояти й досягнути миру в цій війні потрібно приймати в тому числі й непрості рішення. В Україні ми їх приймаємо щодня і розраховуємо на таку ж реакцію від наших партнерів. Немає сценарію „плану Б“», — підкреслив прем'єр-міністр.
Корецький нагадав, що міжнародні партнери вже протягом п'яти років допомагають українським військовим утримувати фронт, а суспільству та економіці — вистояти. «І ми маємо продовжувати й довести це до логічного, позитивного результату. Тому і з замороженими активами має бути чітке налаштування знайти рішення — так або інакше», — резюмував він.
За словами Корецького, міністр закордонних справ Бельгії вже озвучив ідею переведення заморожених активів РФ у спеціальний інвестиційний фонд. Це дозволило б розподілити відповідальність між країнами-членами та зняти побоювання окремих європейських лідерів щодо суверенних активів.
Після повномасштабного вторгнення в Україну російські державні активи в ЄС були заморожені. Відтоді Україна намагається отримати до них доступ, щоб використати їх у війні з РФ. Наразі рішення ЄС щодо використання російських активів блокує Бельгія.
Однак низка країн ЄС тисне на Брюссель, щоб знайти рішення для підтримки України. Зокрема, існує пропозиція зробити ЄС зберігачем російських активів замість бельгійського Euroclear чи інших установ. Це питання наразі вивчають у Європейській комісії.
Окремо Корецький торкнувся підготовки до зими та енергетичних викликів. За його словами, цього року Україна суттєво краще підготувалася до ворожих атак на енергетику, ніж минулої зими. «Енергетика під постійними обстрілами, захистити в повній мірі все неможливо, це зрозуміло. Проте ми суттєво більш готові до цих атак, ніж минулої зими», — зазначив він.
Прем'єр-міністр наголосив, що з минулої зими були зроблені висновки, серед іншого готуються децентралізовані засоби забезпечення життєдіяльності регіонів, міст та областей. За його словами, уряд розробляє і плани «B», і плани «С», і, можливо, «найгірший зі всіх можливих».
Корецький зауважив, що удари ворога та руйнування від них в останні два місяці виросли в рази, тож економіка вже перебуває у найскладнішому стані. Водночас, за його словами, «оптимізму — вистачає, сил — вистачає, бажання команди і всіх долати ці труднощі — вистачає».
Прем'єр також виходить із міркувань, що війна може тривати довго, а навіть у випадку перемир'я воно може бути порушене. «Ми всі хочемо миру. Всі прагнуть досягнення миру. Але скільки триватиме війна, не знає ніхто. Тому, по-перше, треба з цих міркувань готуватися вдовгу — і фізично, і ментально», — сказав він.
За його словами, навіть якщо буде досягнуто зупинку вогню, ніхто не знає, як надовго. «Історія повторюється і ворог нікуди не дівається. Тому потрібно закладати фундаменти, як виживати в довгострокову перспективу тим самим бізнесам і вчитися з цих помилок або уроків, які нам дає війна», — додав прем'єр-міністр.
Тим часом президент Володимир Зеленський закликав Євросоюз посилити санкційний тиск на російський бізнес, зокрема запровадити санкції проти Михайла Фрідмана та Алішера Усманова. Він зазначив, що від ранку 12 вересня Росія запустила по Україні вже майже 500 ударних безпілотників.
«Російський бізнес, який сплачує податки в бюджет війни, та російські олігархи, без яких неможливо уявити путінську систему, повинні відчувати, що для них немає спокійного місця у світі, доки триває ця війна», — наголосив Зеленський. За його словами, Усманов та Фрідман — «це саме той російський бізнес, який має знайти в собі сміливість зробити конкретні кроки проти війни».