Перший за понад десять років офіційний державний візит лідера Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна до Вашингтона відбувся на тлі безпрецедентного конфлікту між Білим домом і американськими медіа. Через рішення президента США Дональда Трампа не виконувати судове рішення про поновлення доступу журналістів до Білого дому жоден із великих американських телеканалів не транслював у прямому ефірі прибуття китайського лідера та його дружини Пен Ліюань до резиденції. Церемонію, почесний караул, проліт винищувачів і короткі промови обох лідерів можна було побачити лише через офіційний стрім Білого дому, який зібрав трохи більше чотирьох тисяч глядачів в інтернеті.
Суддя розпорядився ще вночі, що Трамп має повернути акредитацію репортерам, яких раніше видворив із Білого дому через невгодні для нього публікації. Однак навіть через одинадцять годин важкі металеві ворота залишалися зачиненими. Журналістів впустили лише близько полудня, а вже перед державним банкетом їм довелося залишити територію. У результаті найважливіший дипломатичний захід року для більшості американців фактично не відбувся на екранах.
Ситуація набула особливо абсурдного вигляду, коли Трамп у перерві на своїй платформі Truth Social поскаржився на відсутність телевізійних трансляцій. Він заявив, що канали CNN і MSNBC «щоб довести, наскільки вони брехливі, відмовилися від висвітлення однієї з найбільших і найкрасивіших подій останніх років». За словами президента США, прийом був «грандіозним і ніби створеним для телебачення». Насправді ж причиною порожнечі на американських екранах є його власний тижневий конфлікт із медіа, які — включно з прихильним до Трампа Fox News — уперше об'єдналися проти виключення журналістів. Понад п'ятдесят американських видань висловили спільний протест.
Під час зустрічі в Овальному кабінеті, всупереч звичайній практиці державних візитів, були присутні лише фотографи, але не телекамери й не представники друкованих медіа. Згодом фотографи передали агентству AP, що Трамп назвав китайських журналістів, які супроводжували Сі, «найпривітнішою пресою у світі». Він також зауважив, що їм доводиться «просити дозволу, перш ніж говорити». Цей коментар прозвучав на тлі того, що в Китаї незалежних медіа не існує, а сам візит відбувався за жорстко вивіреним протоколом.
Окремий епізод стався під час прогулянки знаменитою колонадою біля Овального кабінету, яку Трамп за останні два роки повністю переоформив. Стіни прикрашають портрети колишніх американських президентів, серед яких двічі зображений сам Трамп. Єдина заміна — замість фотографії попередника Джо Байдена там висить зображення «автопена», тобто машини для підпису. Трамп зупинився біля цього зображення разом із гостем і пожартував: «Це Байден». Сі Цзіньпін у відповідь вказав на портрет Трампа поруч, але американський президент продовжив говорити про Байдена й поплескав китайського лідера по руці. Сі усміхнувся.
У соціальних мережах праві інфлюенсери з табору MAGA назвали цей момент «найбільшим приниженням» для демократів, а офіційні канали американського уряду кілька разів поширили відеофрагмент. Як саме сприйняв цю сцену Сі Цзіньпін, залишається невідомим, але китайський лідер, імовірно, помітив, що Трамп порушує неписані правила дипломатичного протоколу. Попри це, єдиним змістовним повідомленням візиту стала обіцянка Китаю передати зоопарку Атланти двох нових панд як традиційний китайський подарунок.
Таким чином, державний візит, покликаний продемонструвати стабільність відносин між двома найбільшими економіками світу, перетворився на внутрішньополітичну суперечку про свободу преси. Для американської аудиторії він залишився майже невидимим, а для міжнародних спостерігачів — ще одним свідченням того, наскільки глибоко конфлікт Трампа з медіа впливає на зовнішню політику Вашингтона.