Білий дім розглядає можливість укладення ділових угод із Росією ще до того, як вона припинить бойові дії проти України. Про це повідомляє The New York Times. Такий підхід означає, що економічна співпраця з Москвою може бути розпочата навіть за відсутності формального припинення вогню.
Ця позиція виникає на тлі активного просування Вашингтоном нового санкційного закону, який отримав назву «пекельні санкції». Документ, ухвалений Палатою представників Конгресу США, передбачає широкий спектр обмежувальних заходів проти Росії та Іран. На фінальному голосуванні законопроєкт підтримали 252 конгресмени, проти висловилися 154. Посадовець Білого дому підтвердив, що Дональд Трамп планує підписати цей документ.
Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк пояснив, що ключовим етапом стане практичне застосування закону. За його словами, документ охоплює кілька основних напрямів. Перший — енергетичний. Законопроєкт передбачає запровадження мит у розмірі до 100% на весь імпорт із країн, які залишаються серед п’яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу або сприяють обходу енергетичних санкцій.
За вісім місяців поточного року Китай імпортував із Росії 585 млн барелів сирої нафти, Індія — 453 млн барелів, а Туреччина — 44 млн барелів. Саме ці держави є потенційними об’єктами для застосування тарифів. До цього переліку за результатами оновлення даних можуть потрапити Угорщина та Словаччина. Водночас закон передбачає окремі винятки, а президент США має право відмовитися від тарифів за згодою Конгресу.
Окрему увагу приділено поставкам російського скрапленого газу до Європи. За січень-серпень лідерами з імпорту були три країни ЄС: Франція придбала 4,3 млн тонн російського LNG, Бельгія — 3,06 млн тонн, а Іспанія — 2,77 млн тонн. Власюк нагадав, що ЄС уже ухвалив поетапну заборону імпорту російського газу: для LNG за довгостроковими контрактами основна дата припинення — з 1 січня 2027 року, а для трубопровідного газу — з 30 вересня 2027 року. Тому ризик застосування американських тарифів до європейських покупців залежатиме від виконання країнами зобов’язань щодо скорочення імпорту.
Важливим фактором залишається постачання нафтопродуктів із третіх країн, які допомагають Росії компенсувати дефіцит пального після ударів по її нафтопереробних заводах. За вісім місяців цього року до РФ або в її напрямку морським шляхом надійшло 673 тисячі барелів бензину з Індії, 325 тисяч — із Марокко, 309 тисяч — із Туреччини та 186 тисяч барелів дизеля з Єгипту. «Тому посилення контролю за компаніями, перевізниками, страховиками та фінансовими посередниками, які забезпечують такі поставки, є суттєвим для ефективності санкційної політики», — наголосив Власюк.
Другим ключовим напрямком закону є російський військово-промисловий комплекс. Для України ухвалення цього документу відкриває можливість домагатися санкцій проти компаній і посередників, які допомагають Росії отримувати компоненти та технології для виробництва зброї. «Саме від того, як адміністрація США використає надані законом повноваження, залежатиме його практичний ефект для російських доходів і можливостей обходити санкції, а відтак — спроможності Росії фінансувати війну проти України та розробляти власні технологічні рішення для її ведення», — підкреслив уповноважений президента.
Основною метою енергетичної складової законопроєкту є зниження доходів Кремля та створення реальних економічних ризиків для компаній, що співпрацюють із РФ. Водночас ініціатива Білого дому щодо бізнес-угод із Росією до завершення війни викликає питання про узгодженість такої політики із санкційним тиском. Наразі не повідомляється, про які саме угоди йдеться та які компанії можуть бути залучені.