Після ухвалення Конгресом США законопроєкту про «пекельні санкції» проти Росії та Ірану ключовим питанням стає його практичне застосування. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі журналістам назвав країни, які можуть першими відчути на собі дію нових обмежень.
За його словами, документ охоплює широкий спектр санкційних напрямів, і першим із них є енергетичний. Законопроєкт передбачає запровадження мит у розмірі до 100% на весь імпорт із країн, які залишаються серед п'яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу або сприяють обходу енергетичних санкцій. «Перш за все — енергетичний. Законопроєкт передбачає запровадження мит у розмірі до 100% на весь імпорт із країн, які залишаються серед п'яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу або сприяють обходу енергетичних санкцій», — зазначив Власюк.
За вісім місяців поточного року Китай імпортував із Росії 585 млн барелів сирої нафти, Індія — 453 млн барелів, а Туреччина — 44 млн барелів. Саме ці держави, за словами уповноваженого, є потенційними об'єктами для застосування тарифів. До цього переліку за результатами оновлення даних можуть потрапити Угорщина та Словаччина. Водночас закон передбачає окремі винятки, а президент США має право відмовитися від тарифів за згодою Конгресу.
Окрему увагу в документі приділено поставкам російського скрапленого газу (LNG) до Європи. За січень-серпень лідерами з імпорту були три країни ЄС: Франція придбала 4,3 млн тонн російського LNG, Бельгія — 3,06 млн тонн, а Іспанія — 2,77 млн тонн. «Водночас ЄС уже ухвалив поетапну заборону імпорту російського газу: для LNG за довгостроковими контрактами основна дата припинення з 1 січня 2027 року, а для трубопровідного газу за довгостроковими контрактами з 30 вересня 2027 року», — повідомив Власюк. Тому ризик застосування американських тарифів до європейських покупців залежатиме від виконання країнами зобов'язань щодо скорочення імпорту.
Важливим фактором залишається постачання нафтопродуктів із третіх країн, які допомагають Росії компенсувати дефіцит пального після ударів по її нафтопереробних заводах. За вісім місяців цього року до РФ або в її напрямку морським шляхом надійшло 673 тисячі барелів бензину з Індії, 325 тисяч — із Марокко, 309 тисяч — із Туреччини та 186 тисяч барелів дизеля з Єгипту. «Тому посилення контролю за компаніями, перевізниками, страховиками та фінансовими посередниками, які забезпечують такі поставки, є суттєвим для ефективності санкційної політики», — наголосив Власюк.
Другим ключовим напрямком законопроєкту є російський військово-промисловий комплекс. Основна мета енергетичної складової — зниження доходів Кремля та створення реальних економічних ризиків для компаній, що співпрацюють із РФ. Для України ухвалення цього закону відкриває можливість домагатися санкцій проти компаній і посередників, які допомагають Росії отримувати компоненти та технології для виробництва зброї. «Саме від того, як адміністрація США використає надані законом повноваження, залежатиме його практичний ефект для російських доходів і можливостей обходити санкції, а відтак — спроможності Росії фінансувати війну проти України та розробляти власні технологічні рішення для її ведення», — підкреслив Власюк.
Нагадаємо, Палата представників Конгресу США остаточно ухвалила законопроєкт про «пекельні санкції» проти Росії та Ірану. На фінальному голосуванні документ підтримали 252 голоси проти 154. Посадовець Білого дому підтвердив, що Дональд Трамп планує підписати законопроєкт про «пекельні санкції» проти країни-агресорки.