У Франції сотні тисяч людей вийшли на вулиці в рамках загальнонаціонального дня протесту проти високих цін на життя, що супроводжувався численними сутичками, підпалами та пограбуваннями. За даними міністерства внутрішніх справ, у демонстраціях взяли участь 550 тисяч осіб по всій країні, з них 110 тисяч — у Парижі. Організатори, зі свого боку, заявили про близько 800 тисяч учасників.
Президент Емманюель Макрон різко засудив насильство, наголосивши, що «в нашій республіці немає місця насильству». Він пообіцяв, що ті, хто руйнував префектури та магазини, а також грабував мерії, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності. «Ми разом протидіємо порушникам спокою, які прагнуть лише підірвати наші інституції та завадити іншим мирно висловлювати свої вимоги», — написав глава держави у соцмережі X. Він також запевнив правоохоронців у підтримці нації.
Прем'єр-міністр Себастьєн Лекорню заявив, що уряд не дозволить використовувати насильство для досягнення політичних цілей. «Тим, хто явно хоче використати ці насильницькі дії як розминку перед президентськими виборами, я кажу чітко: ми не дамо себе залякати. Ніхто не зможе нав'язати свою політичну програму силою», — наголосив він. За його словами, вказівки правоохоронцям чіткі: запобігати нападам, захищати майно та людей, затримувати винних і передавати їх правосуддю. Увечері уряд провів кризове засідання.
За даними міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса, під час заворушень було затримано 400 осіб, 60 поліцейських отримали поранення. У багатьох містах, включно з Парижем, відбулися пограбування магазинів, підпали та значні руйнування. У Марселі кілька десятків людей увірвалися до будівлі мерії, вигукуючи «Це революція! Ми штурмуємо Бастилію», але невдовзі були витіснені поліцією. У Ліллі демонстранти зламали кілька входів до мерії та спустошили приміщення. У Ліоні загорівся туристичний офіс, а поблизу університету поліція розігнала близько 300 осіб сльозогінним газом.
Загалом на спеціально створеному сайті було анонсовано 1500 акцій, демонстрацій та блокад по всій країні, включаючи мітинги, зібрання на кругових розв'язках, перекриття доріг, блокування вокзалів, мостів, пунктів оплати, заправок та нафтопереробних заводів. У багатьох місцях протести минули мирно.
Окремою темою стали протести школярів, які тривають із середини вересня. Учні вимагають більше вчителів, менші класи та краще обладнання. Ці акції відбуваються на тлі дебатів щодо бюджету економії, який уряд намагається провести через парламент і який передбачає скорочення видатків на освіту. Минулого тижня 15-річний підліток втратив ліву руку внаслідок вибуху світлошумової гранати біля школи в Лансі. Цього разу в Сент-Етьєні демонстранту відірвало руку гранатою, і було неясно, чи це була світлошумова чи сльозогінна граната. Міністр внутрішніх справ не виключив застосування світлошумових гранат, хоча раніше їхнє використання було призупинено після серйозних інцидентів під час учнівських протестів.
На тлі майбутніх президентських виборів, на яких чинний президент Емманюель Макрон не може балотуватися після двох каденцій, опозиційні політики вже відреагували на події. Лідерка ультраправих Марін Ле Пен заявила, що «погроми, грабежі та напади на поліцію знову зганьбили демонстрації 17 жовтня проти високих цін на життя», і звинуватила «ультралівих» у захопленні вимог протестувальників. Водночас лідер лівої партії «Нескорена Франція» Жан-Люк Меланшон наголосив, що більшість демонстрацій минули мирно, і звинуватив медіа у «засиллі картинками насильства».