Студія Laika, що стоїть за анімаційними фільмами «Коралайн» та «ПараНорман», отримала результат, який у її власних масштабах можна вважати успіхом. Шостий повнометражний фільм студії «Wildwood», знятий повністю методом стоп-моушн, дебютував 23 жовтня на третьому місці американського прокату із приблизно 12,3 мільйона доларів. Режисером стрічки став президент і генеральний директор Laika Тревіс Найт.
На вихідних Хелловіна фільм утримав позиції, знизившись лише на 39 відсотків до орієнтовних 7,5 мільйона доларів. Загальні збори в США досягли 25,9 мільйона доларів, а картина знову фінішувала третьою, поступаючись документальному фільму A24 про Елізабет Холмс «You Can See Everything» та «Clayface» від DC Studios. За даними Deadline, у світовому прокаті «Wildwood» уже перевершив загальні збори попереднього фільму студії «Missing Link» 2019 року, який у США заробив 16,6 мільйона доларів. Міжнародний прокат фільм поступово продовжує в десятках країн, і світові збори наблизилися майже до 36 мільйонів доларів.
На тлі анімаційного ринку, де домінують мільярдні сиквели на кшталт «Історії іграшок 5» та «Супер Маріо Галактика», це скромні цифри. Однак для Laika вони є відчутним відновленням. Водночас фільм ще далекий від окупності. Студія не розкриває бюджет, але широко повідомлялося, що він становить близько 100 мільйонів доларів, що більше, ніж витрати на «Minions & Monsters» від Illumination (85 мільйонів) чи на «Forgotten Island» від DreamWorks (80 мільйонів).
Історія касових зборів студії ускладнює підрахунки. За даними Cartoon Brew, внутрішні збори Laika скорочувалися майже з кожним релізом після «Коралайн», що в 2009 році заробив 75 мільйонів доларів. «ПараНорман» у 2012 році зібрав 56 мільйонів, «Коробкові тролі» у 2014-му — 50,8 мільйона, а «Кубо і два струни» у 2016-му — 48 мільйонів. Далі «Missing Link» упав до 16,6 мільйона. Міжнародні продажі квитків і домашні медіа допомагають, але кінотеатри зазвичай залишають собі близько половини вартості квитка, а бюджети виробництва не враховують витрат на маркетинг. За поширеним галузевим правилом, фільм має зібрати приблизно у 2,5 раза більше за свій бюджет, щоб вийти на беззбитковість у кінотеатрах. Ймовірно, цей поріг подолала лише «Коралайн», якому допоміг рекордний перевипуск 2024 року.
Laika є приватною компанією і фінансову звітність не публікує. Студія відокремила свій комерційний підрозділ у 2014 році, щоб зосередитися виключно на повнометражних фільмах, на відміну від таких колег, як Aardman Animations, що досі беруть рекламні замовлення. Тревіс Найт також знімав фільми поза студією, зокрема «Бамблбі» у 2018 році та нинішній «Masters of the Universe», який у прокаті мав труднощі.
Основним джерелом фінансування залишається батько режисера, співзасновник Nike Філ Найт. Він придбав частку в попередниці Laika, студії Will Vinton Studios, у 1998 році, приблизно тоді ж, коли Тревіс приєднався до компанії як аніматор. У 2002 році Найт став мажоритарним власником, а наступного року засновника Вілла Вінтона було усунуто з посади. У 2005 році студію перейменували на Laika. Перші чотири фільми компанії розповсюджувала Focus Features, пізніше «Missing Link» вийшов у прокат через United Artists Releasing. «Wildwood» у США випускає менший дистриб'ютор Fathom Entertainment, відомий передусім подієвим кіно та перевипусками.
Така модель, за словами оглядачів, може давати студії творчу свободу. «Wildwood» отримав рейтинг PG-13, що для Laika є вперше. Асоціація кіноіндустрії США відзначила сильне фентезійне насильство, кров і матеріали, пов'язані із самогубством. Для порівняння, фільми Netflix і Skydance Animation «Ray Gunn» та DreamWorks «Forgotten Island» цього року мусили вирізати сцени, щоб отримати рейтинг PG. Статки родини Найтів, які, за оцінкою Forbes, становлять близько 26 мільярдів доларів, дозволяють Laika ризикувати творчо і комерційно. Студія залишається в Гілсборо, штат Орегон, неподалік від штаб-квартири Nike, та за понад 800 миль від Голлівуду. Тревіс Найт також входить до ради директорів Nike з 2015 року.
Фінансування сином від батька за визначенням можна віднести до непотизму, хоча в Голлівуді така практика поширена. Найвиразніший нинішній приклад — співзасновник Oracle Ларрі Еллісон, який особисто гарантував 40,4 мільярда доларів для підтримки сина Девіда Еллісона в придбанні Warner Bros. Discovery. Угода завершилася 6 жовтня, і Paramount разом із Warner Bros. об'єдналися в компанію під назвою Skydance. Подібні схеми зазвичай викликають скепсис, однак Laika таких закидів майже не отримує, можливо, тому що гроші Nike фінансують проєкт, який інакше, ймовірно, не був би створений.
Стоп-моушн є трудомістким і дедалі рідкіснішим видом мистецтва. Тревіс Найт почав розробку «Wildwood», екранізації роману Коліна Мелоя та Карсона Еллісa, одразу після «Коралайн», і описує шлях фільму до екранів як 16-річну подорож, коли все на екрані побудовано і переміщено вручну. З економічного погляду цей формат рідко має сенс. Стабільна підтримка дає Laika рідкісну перевагу: можливість творити з меншим фінансовим тиском. Тоді як Skydance перетворюється на медіаконгломерат, майбутнє якого залежить від франшиз і технологій, Laika розповідає оригінальні історії і зберігає особливо людську форму кінематографа. На тлі того, як студії поспішають впроваджувати генеративний штучний інтелект, ручна фактура «Wildwood» виглядає як заява на захист ремесла.