Правоохоронні органи розслідують зловживання в системі мобілізації на рівні керівництва територіальних центрів комплектування. Тимчасово виконуючий обов’язки голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе заявив, що 76 керівникам ТЦК різного рівня повідомлено про підозру. Поліція також перевіряє обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних, а 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК, за його словами, вже скасовано.
Для державної політики це важливий показник не лише через кількість кримінальних справ. ТЦК є частиною механізму, через який держава веде військовий облік і реалізує мобілізаційні рішення. ВЛК визначають придатність до служби. Система бронювання дозволяє залишати на роботі військовозобов’язаних, потрібних критично важливим установам і підприємствам. Коли посадовець незаконно змінює дані чи продає вплив на рішення, він втручається одразу в кілька державних політик.
Статистика Нацполіції за травень показувала, що розслідування вже тоді мали значний масштаб. За перші п’ять місяців 2026 року було зареєстровано 44 провадження щодо протиправної діяльності працівників ТЦК і повідомлено про підозру 65 особам. У справах щодо ВЛК та експертних команд підозри отримали 123 особи. Майже 80 тисяч рішень, ухвалених у 2023–2026 роках, направили на перевірку, а понад 10 тисяч сукупно були скасовані.
Нове повідомлення Цуцкірідзе має інший фокус: 76 підозр стосуються керівників ТЦК різного рівня. Це важлива управлінська деталь, бо відповідальність керівника відрізняється від епізоду з окремим працівником. Саме керівництво визначає внутрішній контроль, доступ до процедур, розподіл повноважень і те, як швидко помічаються аномальні рішення.
Окремі справи показують вразливі місця системи. На Волині двох посадовців ТЦК підозрювали в отриманні грошей за зміну даних у реєстрі «Оберіг», що мало дозволити подальше бронювання. На Тернопільщині правоохоронці затримали начальника відділу районного ТЦК у справі про отримання 2,5 тисячі доларів за видалення інформації про розшук військовозобов’язаного.
Ці епізоди не доводять автоматично вини інших посадовців. Підозра — це процесуальне рішення, і остаточну оцінку кожному випадку дасть суд. Але вони показують спільну проблему: цінним об’єктом корупції стає не тільки паперова довідка, а й доступ до державних даних та можливість змінити юридичний статус людини.
Для суспільства наслідок очевидний. Якщо частина громадян може отримувати незаконну перевагу, довіра до мобілізаційних правил знижується навіть у тих, хто проходить процедури законно. Для влади відповідь має складатися з двох частин: доведення конкретних справ до суду та зменшення можливостей для ручного втручання в облік, медичні рішення й бронювання.
Наступні місяці покажуть, чи стануть ці розслідування підставою для системних змін. Ключовими будуть судові результати, доля перевірених бронювань і те, чи запровадять додатковий контроль за діями посадовців, які можуть змінювати дані в реєстрах або впливати на рішення ВЛК.