Стартап Tutor Intelligence оголосив про залучення 75 мільйонів доларів у раунді Series B, який очолила фірма Andreessen Horowitz. Компанія пропонує бізнесу роботів-працівників, вартість яких починається приблизно від 14 доларів на годину. За цим цінником стоїть не просто автоматизація простих операцій, а спроба продати компаніям цілу категорію «робочої сили» на основі штучного інтелекту.
Основна умова, яка робить пропозицію привабливою, пов’язана з тим, що роботи орієнтовані на виконання конкретних завдань у межах робочого процесу. Замість того щоб замінювати людину повністю, вони беруть на себе повторювані операції, а їхню роботу можна масштабувати без пропорційного зростання витрат на персонал. Такий підхід пояснює, чому інвестори вклали кошти в проєкт саме зараз: попит на автоматизацію в логістиці та виробництві продовжує зростати.
Водночас пропозиція Tutor Intelligence потрапляє в ширшу дискусію про те, хто отримує вигоду від агентних систем штучного інтелекту. Агентні системи здатні самостійно виконувати дії від імені користувача або компанії, тому питання контролю над процесом стає принциповим. Хто визначає правила роботи такого агента, хто бачить усі його рішення і хто несе відповідальність за результат, поки що залишається відкритим.
Досвід інших галузей показує, що розподіл вигоди від автоматизації не є нейтральним. Дослідження, проведене разом з неприбутковою організацією Worker Info Exchange, аналізувало понад 1,5 мільйона поїздок 258 водіїв Uber у Великій Британії між 2016 і 2024 роками. Після впровадження алгоритму динамічного ціноутворення в 2023 році пасажири платили більше, а скоригована на інфляцію погодинна виплата водіїв знизилася з понад 22 фунтів до трохи більше 19 фунтів до витрат. Uber заявив, що не визнає ці цифри.
Механізм, який описують дослідники, важливий незалежно від точних показників. Одна система визначає, скільки платить пасажир і скільки заробляє водій, і бачить обидві сторони кожної поїздки, тоді як учасники бачать лише власну цифру. Подібна логіка може стосуватися і робототехніки: оператор чи компанія-замовник отримує повну картину, а працівник або клієнт не має доступу до того, як формується ціна чи розподіляється навантаження.
Для суспільства питання стосується інституцій. Дослідник Жан-П’єр Дюпюї зазначав, що анонімність ринкових цін робила результати ринку прийнятними, адже ціна, яку ніхто не встановлює, не має адресата для скарги. Агентне ціноутворення цю анонімність знімає. Коли Міністерство юстиції США подало позов проти RealPage, компанію, яка постачала програмне забезпечення для встановлення орендної плати, розглянули як учасника узгодження разом із самими орендодавцями. Запропонована мирова угода, оголошена в листопаді 2025 року, забороняє компанії використовувати несвіжі непублічні дані конкурентів для навчання своїх моделей.
Усередині компаній відповідальність часто розмивається. Автори книги IA et revenu, що вийшла у видавництві Ellipses у 2026 році, називають це «функціональною невинністю»: кожне рішення в ланцюжку може здаватися виправданим окремо, тому ніхто не відчуває себе відповідальним за наслідки системи. Саме тому, на думку авторів, слід чітко визначити людину, яка відповідає за те, що робить система.
Законодавчі органи вже почали втручатися, хоча їхні рішення поки що скромні. Нью-Йорк вимагає, щоб бізнес, який встановлює ціни з використанням персональних даних, поруч із ціною зазначав, що її визначив алгоритм на основі персональних даних. У жовтні 2025 року федеральний суддя відхилив позов Національної федерації роздрібної торгівлі, яка оскаржувала закон на підставі Першої поправки. У Європі Директива про платформну працю зобов’язує платформи повідомляти працівників, коли автоматизовані системи їх контролюють або ухвалюють щодо них рішення. Держави-члени мають імплементувати її до 2 грудня 2026 року.
Для українського бізнесу та працівників ці процеси мають практичне значення. Чим швидше автоматизація входить у склади, виробництво і сервіс, тим важливіше визначити правила прозорості, відповідальності та розподілу доходів. Поки що очевидно одне: питання, хто отримує цінність від роботів-працівників, стає таким самим важливим, як і питання їхньої ефективності.