Після підписання президентом США Дональдом Трампом законопроєкту про «пекельні санкції» імені покійного сенатора Ліндсі Грема під дію тарифів можуть потрапити, зокрема, Китай, Індія та Туреччина. Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.
За його словами, документ передбачає запровадження мит у розмірі до 100% на весь імпорт із країн, які залишаються серед п'яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу або сприяють обходу енергетичних санкцій. Власюк нагадав, що за вісім місяців 2026 року Китай імпортував із Росії 585 млн барелів сирої нафти, Індія — 453 млн барелів, а Туреччина — 44 млн барелів. Саме ці держави належать до потенційних об'єктів застосування тарифів, передбачених законом.
Серед інших країн, які можуть потрапити до цього переліку за результатами оновлення даних, — Угорщина та Словаччина. Водночас закон передбачає окремі винятки, а президент США має право відмовитися від застосування тарифів за умови відповідного схвалення Конгресу.
Окрему увагу Власюк приділив поставкам російського скрапленого природного газу до Європи. За січень–серпень 2026 року лідерами серед країн ЄС були Франція, яка імпортувала 4,3 млн тонн російського LNG, Бельгія — 3,06 млн тонн, та Іспанія — 2,77 млн тонн. За його словами, ризик застосування тарифів до європейських покупців залежатиме також від виконання ними зобов'язань щодо скорочення імпорту та передбачених законом винятків.
Уповноважений президента наголосив, що ЄС уже ухвалив поетапну заборону імпорту російського газу: для LNG за довгостроковими контрактами основна дата припинення — з 1 січня 2027 року, а для трубопровідного газу за довгостроковими контрактами — з 30 вересня 2027 року.
Окремої уваги, за словами Власюка, заслуговують поставки нафтопродуктів із третіх країн, які допомагають Росії компенсувати дефіцит пального після ударів по її нафтопереробній інфраструктурі. За перші вісім місяців 2026 року до Росії або в напрямку країни морським шляхом надійшло чи прямувало 673 тис. барелів бензину з Індії, 325 тис. — із Марокко, 309 тис. — із Туреччини, а також 186 тис. барелів дизеля з Єгипту.
Тому посилення контролю за компаніями, перевізниками, страховиками та фінансовими посередниками, які забезпечують такі поставки, є суттєвим для ефективності санкційної політики, додав він. Власюк підкреслив, що саме від того, як адміністрація США використає надані законом повноваження, залежатиме його практичний ефект для російських доходів і можливостей обходити санкції, а відтак — спроможності Росії фінансувати війну проти України та розробляти власні технологічні рішення для її ведення.
Нагадаємо, 16 вересня Палата представників США схвалила «проєкт Грема» про санкції проти РФ. Тепер його має підписати президент Дональд Трамп. У Білому домі підтвердили, що Трамп планує підписати ухвалений обома палатами Конгресу законопроєкт.