Bloomberg повідомив про тривожну зміну в розмовах усередині російської влади: за словами людей, близьких до Кремля, дедалі більше чиновників допускають, що Володимир Путін може врешті розглянути застосування тактичної ядерної зброї в Україні. Джерела називають це крайнім варіантом, якщо війна й надалі рухатиметься шляхом ескалації.
Найважливіше застереження міститься в тому самому повідомленні. Агентство не виявило ознак того, що Росія зараз готує ядерний удар. Немає публічного підтвердження рішення Путіна, немає повідомлень про конкретний наказ, а сама інформація про настрої чиновників походить від анонімних співрозмовників. Тому говорити про неминуче застосування ядерної зброї підстав немає.
Водночас джерела описують інший, значно реальніший шлях загострення. Росія розглядає посилення ударів звичайними балістичними ракетами по Києву та об’єктах інфраструктури в інших містах. Москва, за версією співрозмовників Bloomberg, вважає переговорний процес фактично зірваним і шукає можливості примусити Україну та її партнерів до поступок військовим тиском.
Це вкладається в ширший російський політичний фон. У червні Reuters писав про нову хвилю закликів від прихильників жорсткої лінії. Вони вимагали відмовитися від переговорів, розширити удари й навіть поставити на порядок денний тактичну ядерну зброю. Кремль тоді не пішов за найбільш радикальними пропозиціями, але сама присутність таких вимог у публічній дискусії підвищує градус тиску на владу.
Російська офіційна доктрина теж стала жорсткішою. 19 листопада 2024 року Путін підписав оновлені Основи державної політики у сфері ядерного стримування. Вони визначають ситуації, в яких Росія заявляє про можливість застосування ядерної зброї. Це важливий елемент для розуміння риторики Москви, проте документ не підтверджує, що будь-яка з цих умов уже веде до практичного наказу на застосування.
Експерти також не вважають ядерний удар найбільш імовірним розвитком. Керівник Carnegie Russia Eurasia Center Олександр Габуєв оцінює ризик як вкрай низький. Тактична ядерна зброя має обмежений ефект проти розосереджених військ, а політична ціна першого бойового застосування ядерної зброї після 1945 року була б колосальною. Росія при цьому зберігає великий набір неядерних способів підвищувати тиск.
Отже, новина важлива передусім як показник того, наскільки далеко зайшла дискусія про ескалацію в російському середовищі. Для українців безпосередній ризик сьогодні пов’язаний із можливим посиленням ракетних ударів. Ядерний сценарій залишається небезпечним, але поки непідтвердженим припущенням, за яким потрібно стежити через конкретні дії, а не через самі лише слова.