Польща знову залишила відкритою можливість передати Україні додаткові ракети для систем Patriot. Наприкінці липня прем’єр Дональд Туск прямо сказав, що уряд розглядатиме подальшу допомогу Україні, «також у справі Patriot». Це стало зміною тону порівняно із серединою місяця, коли він наголошував: нових поставок поки не планують через обмежені польські запаси.
Ця дискусія давно виходить за межі питання про одну партію. Patriot — одна з головних систем, якою Україна прикривається від складних ракетних атак, але перехоплювачі до неї залишаються дефіцитними. Для Варшави кожна передача означає необхідність одночасно підтримати Україну і не створити прогалину у власній системі захисту.
Саме тому попередня польська передача відбувалася в координації з союзниками. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що рішення про PAC-3 ухвалили після звернень генерального секретаря НАТО Марка Рютте та американського командування в Європі. Польські військові, за його словами, визначили обсяг, який не послаблював можливості країни захищати власне небо.
Заступник міністра Цезари Томчик пізніше описував і союзницьку страховку. За його словами, Варшава домовилася з НАТО та США, що у випадку різкого зростання загрози Польща зможе швидко отримати додаткові ракети та системи. Для країни на східному фланзі така домовленість перетворює передачу частини запасу з односторонньої втрати на керований ризик.
Політичний контекст змінився 30 липня, коли під час великої російської атаки на Україну польський повітряний простір порушили російські об’єкти, а озброєна ракета впала в Люблінському воєводстві. Після цього Туск сказав, що Варшава продовжить допомогу Україні й повернеться до питання Patriot. У польській логіці сильніша українська ППО зменшує і ризик для самої Польщі: збита над Україною ракета вже не може перетнути кордон НАТО.
Паралельно Варшава намагається змінити саму модель постачання. 23 липня заступниця міністра національної оборони Магдалена Собковяк-Чарнецька у Вашингтоні запропонувала тристороннє виробництво ракет Patriot за участю США, України та Польщі. Польська сторона бачить свою територію як безпечний промисловий майданчик, де можна було б поєднати американські технології, українську потребу у великій кількості перехоплювачів і польську оборонну інфраструктуру.
Є й окремий сервісний напрям. Польща повідомляла про домовленість зі США та європейськими партнерами щодо обслуговування PAC-3 у Європі. Така інфраструктура не створює миттєво нових ракет, але скорочує залежність від трансатлантичної логістики та робить східний фланг НАТО стійкішим.
Україна, зі свого боку, на початку липня звернулася приблизно до 40 партнерів із проханням передавати ракети Patriot із наявних запасів із подальшим поповненням. Це і є схема, до якої союзники дедалі частіше повертаються: швидко віддати те, що вже лежить на складах, а потім відновити резерви через нові контракти й спільні закупівлі.
Наступний крок залежить від того, чи отримує Варшава достатні гарантії заміщення власних запасів. Польща вже показала, що готова передавати PAC-3 за союзницької страховки. Тепер питання полягає в тому, чи перетвориться липнева готовність розглядати нову допомогу на ще одну фактичну поставку.