Польща знову не відкидає нової передачі ракет для Patriot Україні. Прем’єр Дональд Туск 30 липня сказав, що Варшава розглядатиме подальшу допомогу, зокрема у справі Patriot. Це помітний поворот: приблизно за два тижні до того він говорив, що нових партій не планують, бо польський запас таких ракет невеликий.
Що змінилося? Передусім — безпековий контекст. У ніч на 30 липня Росія масовано атакувала Україну, об’єкти зайшли в польський повітряний простір, а одна озброєна ракета впала в Люблінському воєводстві. Після цього Туск знову пов’язав допомогу Україні з безпекою самої Польщі.
Логіка проста: якщо українська ППО збиває російські ракети раніше, менша ймовірність, що вони долетять до польського кордону. Але для Варшави є й друга сторона — Patriot потрібні самій Польщі. Саме тому уряд не хоче передавати ракети без розуміння, як швидко їх замінять.
Попередня польська передача вже відбувалася за участю союзників. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що кілька PAC-3 передали після консультацій із НАТО та американським командуванням у Європі. За його словами, це була кількість, яка не послаблювала польську ППО.
Заступник міністра Цезари Томчик додавав ще одну деталь: Польща домовилася з генсеком НАТО Марком Рютте та США про швидке посилення у випадку загрози. Тобто Варшава віддає частину запасу, але очікує, що союзники не залишать її саму, якщо ситуація різко погіршиться.
Є і довший план. Заступниця міністра національної оборони Магдалена Собковяк-Чарнецька в липні була у Вашингтоні й запропонувала американській стороні спільне виробництво ракет Patriot разом з Україною та Польщею. Ідея — виробляти їх у безпечному місці, де польська територія могла б стати промисловою базою для тристороннього проєкту.
Також Польща заявила про домовленість щодо сервісу PAC-3 у Європі. Це означає менше залежності від відправлення обладнання далеко за океан і швидше повернення ракетної системи до роботи після обслуговування.
Україна тим часом просить партнерів діяти швидше за виробничий цикл. На початку липня Міноборони звернулося приблизно до 40 країн: передайте ракети з тих запасів, які є зараз, а потім отримайте нові за наступними контрактами. Для Києва це спосіб закрити найнебезпечніші тижні, поки виробники нарощують випуск.
Тож питання зараз не тільки в тому, чи хоче Польща допомогти. Вона вже показала, що готова. Головне — скільки ракет можна безпечно віддати і чи справді союзники зможуть швидко заповнити польський склад. Від відповіді на це залежить наступна партія.