Українські військові роботи-гуманоїди в ідеалі мають коштувати від 10 до 20 тисяч доларів і виконуватимуть базові завдання піхотинців на фронті. Про це розповів колишній міністр оборони та цифрової трансформації Михайло Федоров.
За його словами, на першому етапі такі роботи будуть орієнтовані на заміну людини в найнебезпечніших ситуаціях. Йдеться насамперед про перезаряджання зброї та обслуговування автономних сенсорів. Це ті завдання, де ризик для життя військових є найвищим, і саме тому їх планують передати машинам.
Федоров наголосив, що вартість у 10–20 тисяч доларів є цільовим орієнтиром. Така ціна, за задумом, має зробити роботів-піхотинців доступними для масштабного використання у військах, а не поодинокими експериментальними зразками. Це принципово важливо, адже йдеться про заміну живої сили на передовій.
Розробка українських роботів-гуманоїдів є частиною ширшого напряму з розвитку військових технологій в Україні. Останніми роками країна активно інвестує в безпілотні системи, роботизовані платформи та інші технологічні рішення, покликані зменшити втрати серед особового складу. Роботи-піхотинці могли б стати наступним кроком у цій стратегії.
Плани щодо вартості та функцій таких роботів свідчать про те, що українська оборонна сфера робить ставку на технології як на один із ключових інструментів у протистоянні переважаючим силам противника. Заміна людини в найризикованіших сценаріях — від перезаряджання кулеметів до обслуговування сенсорів — дозволила б зберегти життя військових і підвищити ефективність виконання бойових завдань.
Наразі деталі про конкретні терміни розробки, випробувань чи постачання роботів-піхотинців у війська не розкриваються. Відомо лише, що орієнтир за ціною становить 10–20 тисяч доларів, а першочергові завдання — перезаряджання зброї та обслуговування автономних сенсорів. Це означає, що проєкт перебуває на етапі формування вимог і пошуку оптимальних технічних рішень.
Якщо заявлені параметри вдасться реалізувати, українські роботи-гуманоїди можуть стати одним із найдоступніших рішень такого класу у світі. Для порівняння, подібні розробки в інших країнах часто оцінюються у значно більші суми, що робить їх малодоступними для масового застосування. Український підхід, орієнтований на відносно низьку ціну, може змінити підходи до використання наземних роботизованих систем у бойових умовах.
Водночас залишається відкритим питання, наскільки швидко вдасться досягти заявленої вартості та функціональності. Розробка гуманоїдних роботів є складним технічним завданням, яке потребує значних інженерних ресурсів, компонентів та випробувань. Проте сам факт озвучення таких орієнтирів свідчить про амбітність українських планів у сфері військової робототехніки.
Михайло Федоров, який раніше очолював Міністерство цифрової трансформації, а згодом і Міністерство оборони, відомий своєю підтримкою технологічних інновацій в оборонній сфері. Саме за його каденції в Україні активно розвивався напрям безпілотних систем та цифровізації військового управління. Тож озвучені ним деталі щодо роботів-піхотинців є продовженням цієї лінії.
Подальший розвиток проєкту залежатиме від фінансування, доступу до технологій та здатності українських розробників конкурувати з міжнародними компаніями. Втім, навіть на етапі задуму ініціатива демонструє прагнення України використовувати технологічну перевагу там, де це можливо, і зменшувати ризики для людей на полі бою.