Ukrainian Private Space Agency представила Eclipse Almanac як свій новий публічний сервіс. Для технологічного проєкту момент обраний точно: 12 серпня повна тінь Місяця пройде через Ісландію та Іспанію, а мільйони людей у Європі перевірятимуть місцеві обставини часткової фази.
Початковий великий огляд платформи опублікував Science Official. Сервіс охоплює 100 років — 2026–2126 — і містить 457 подій. Це 227 сонячних затемнень, серед яких 72 повні, 73 кільцеподібні та 82 часткові, а також 230 місячних.
Архітектура продукту будується навколо локального запиту. Для 284 міст створено індекс видимості. Користувач може почати зі свого міста, відсіяти невидимі події й одразу перейти до симуляції. На кожній події є три рівні: візуальний широкий план, наближення дисків та технічна схема з геометричними параметрами.
Команда стверджує, що каталог не був перенесений з чужих таблиць, а порахований заново через Astronomy Engine. Той самий рушій працює в браузері. Це важлива продуктова відмінність: клієнт отримує не набір роликів, а інтерфейс до обчислюваної моделі. Зміна часу або координат породжує нове положення небесних тіл.
Рендеринг виконується WebGL-шейдерами на GPU. Сонячна поверхня процедурна, а для місячної текстури використані дані NASA LRO. За словами проєкту, 457 файлів подій плюс індекс видимості займають близько 560 КБ розрахункових даних. Візуальна складність виникає вже на стороні браузера.
Продукт має зрозумілу перевірку попитом. У каталозі середнє місто бачить близько 145 затемнень за століття, але лише 70 із 284 міст хоча б раз потрапляють у смугу повної сонячної фази. Для України повної фази немає взагалі до 2126 року за результатом перебору 515 точок.
Завтрашній локальний сценарій це демонструє. Ужгород отримує близько 47% закритого диска перед заходом, Львів — 43%, Чернівці — 16%, Київ — лише близько 6%. У частині країни Сонце заходить раніше, ніж затемнення стає видимим.
UPSA не оприлюднює даних про штат, бюджет чи партнерів — агентство пропонує читати себе через продукти. Крім альманаху, воно тримає UPSA Radar: живу карту навколоземної орбіти, де траєкторії об’єктів рахуються моделлю SGP4 у браузері. Разом ці два сервіси вже дозволяють оцінити підхід: відкритий безплатний доступ, чотири мови, власний перерахунок каталогу, локальні сценарії та візуалізація на клієнті.
Для технологічного сектору це приклад того, як нішеву наукову задачу можна упакувати в масовий цифровий інтерфейс. Після інформаційного піку 12 серпня вирішальним буде не саме затемнення, а чи повертаються користувачі до сервісу для наступних 456 подій.