Технологічні компанії, які створюють найпотужніші моделі штучного інтелекту, дедалі частіше шукають відповідь на питання, як навчити чат-бота відрізняти добро від зла. Їхня відповідь — релігія. Співзасновник Anthropic Кріс Олах заявив цього року на презентації енцикліки папи Лева XIV про ШІ у Ватикані: «Це не питання, на які може відповісти лабораторія. Це питання, які традиції на кшталт вашої несуть тисячоліттями».
Попри активне обговорення цього «релігійного повороту», публічно майже не досліджують, що саме компанії розуміють під релігією і чого від неї очікують. Керівники галузі б'ють на сполох щодо руйнівного потенціалу ШІ і водночас обговорюють потребу в морально добрих моделях, тож дедалі частіше звертаються до філософів і релігійних лідерів. Логіка проста: релігія може допомогти зробити ШІ моральним у середовищі, де страхи щодо технології, обґрунтовані й ні, швидко поширюються суспільством.
Оскільки ці компанії не прив'язані до жодної конкретної релігії, мета часто має широкий характер: сукупність моральних ідей, які можуть формувати поведінку моделей. Глава OpenAI Сем Альтман минулого року сказав: «Я вважаю, що ChatGPT має відображати зважене середнє, або щось таке, моральних поглядів людства». Проте експерти і самі віруючі попереджають, що така ідея не враховує того, наскільки різні традиції й світогляди часто суперечать одне одному. На їхню думку, релігія просто так не працює.
Антрополог Венб Кін з Мічиганського університету нагадує, що протягом десятиліть науковці заперечують уявлення про релігію як про набір правил або принципів, відокремлених від «неохайного, практичного, ситуативного» способу життя віруючих. Думка, що релігію можна відділити від культури і політики, залишається живучою, хоча вони тісно переплетені. Частина дослідників побоюється, що, звертаючись до релігійних лідерів із етичними питаннями, компанії ШІ закріплять теорію, яка не визнає значення догматів, обрядів і стосунків.
За словами Кіна, проблема в тому, що якщо вважати, ніби релігія загалом пропонує окремий набір моральних принципів, які можна витягнути, то використання її для навчання ШІ ризикує віддавати перевагу одним традиціям і спотворювати інші. Особливо це стосується віросповідань, які не бачать себе насамперед системою етики. «Є дуже звичний спосіб думати про релігію як про звід правил, — сказав він. — Це значною мірою пов'язано зі скриптурними релігіями, а скриптурні релігії зрештою виявляються авраамічними».
Водночас ці зустрічі не позбавлені різноманіття. Філософиня релігії Меґан Саллівен, яка очолює ініціативу з етики та ШІ в Університеті Нотр-Дам, отримала запрошення від Anthropic. За її словами, на зустрічі були християни різних конфесій, а рівень роботи з релігійною проблематикою вона оцінила як серйозний. Компанія в травневому дописі в блозі повідомила, що зустрічалася з «науковцями, духовенством, філософами та етиками з понад 15 релігійних і міжкультурних груп», і планує розширювати це коло.
За словами Саллівен, зустріч мала дві частини: спершу компанія «простими словами» пояснила свої моделі, а потім релігійні лідери давали зворотний зв'язок. «Кожне моральне питання, яке порушує ця технологія, — від «чи мають люди душі?» до «чи мають третьокласники доступ до чат-бота для навчання грамоти?»», — сказала вона. Представники Meta, Google і Amazon також зустрічалися з Ватиканом, а Microsoft активно розвиває релігійну співпрацю.
Загалом релігію вважають одночасно давньою і універсальною. Водночас, як зауважує впливовий дослідник Джонатан Смітт, це правда лише частково. «Людина мала всю свою історію, щоб уявляти божества і способи взаємодії з ними. Але людина, точніше західна людина, мала лише останні кілька століть, щоб уявляти релігію», — писав Смітт у 1982 році.
Багато сучасних дослідників релігії поділяють цю позицію. Вони ставлять під сумнів ідею, що релігії є набором окремих, порівнюваних систем, і називають це сучасним поняттям, яке сягає щонайменше XIX століття. Буддизм і індуїзм, наприклад, до приходу європейських науковців не сприймалися самими їхніми послідовниками як чітко окреслені традиції, зазначає Томоко Масузава, автор книги «Винахід світових релігій». За її словами, «усі ці категорії не були властивими». Західні науковці закріплювали такі категорії роками і почали їх серйозно переглядати лише в другій половині XX століття.