У Росії розпочалося так зване голосування до Державної думи, яке заздалегідь позбавлене інтриги щодо результату. Проте, як зазначають аналітики, справжня мета цієї кампанії не має нічого спільного з парламентськими виборами у звичному розумінні. Для Кремля це насамперед інструмент публічної презентації лояльності та тимчасовий запобіжник, після якого режим може дозволити собі непопулярні кроки, зокрема нову хвилю мобілізації.
За словами експертки Інституту трансформації Північної Євразії Ірини Павленко, подібні кампанії покликані продемонструвати загальну підтримку влади та її курсу — як внутрішньополітичного й економічного, так і зовнішньополітичного. Головне завдання — забезпечити, як казали в радянські часи, «єдність партії з народом». Усе, що не вписується в цей сценарій, підлягає забороні. Показовим прикладом стало недопущення до виборів формально опозиційної партії «Яблуко», яка на певному етапі стала центром гуртування противників війни. Верховний суд РФ 10 серпня скасував реєстрацію її федерального списку, формально посилаючись на дрібні порушення.
Крім імітації підтримки, у Кремля є ще дві побічні цілі. Перша — опосередкований збір інформації про реальні суспільні настрої, адже в Москві побоюються внутрішньої дестабілізації. Друга — тестування ефективності місцевих губернаторів і регіональних чиновників, своєрідний іспит на здатність організувати процес. Як зазначає Павленко, від результатів цього іспиту залежить подальше просування чиновників у системі управління.
Після завершення голосування, на думку експертів, режим уже не матиме причин стримувати себе від радикальних дій. Президент України Володимир Зеленський ще 22 серпня, посилаючись на дані розвідки, повідомив, що після виборів до Держдуми Росія оголосить нову хвилю мобілізації. За його словами, йдеться про додаткові 300 тисяч осіб на 2026 рік і ще стільки ж на 2027-й, хоча початкова мета сягала пів мільйона.
Військовослужбовець і політичний консультант Олександр Антонюк підкреслює, що Росія вже створила первинну базу для призову: повноцінно запрацював електронний реєстр резервістів, оновлено дані військового обліку, посилено засоби примусу. Це дає змогу Кремлю в разі потреби перейти до прихованої мобілізації, уникаючи зайвого соціального напруження. Такий формат особливо актуальний з огляду на чинник Дональда Трампа та американські виборчі процеси, які можуть вплинути на подальшу стратегію Москви.
Наразі ж продовженню ескалації сприяє низка об'єктивних чинників. Поки зберігається сприятлива погода та «зеленка», проводити наступальні операції та ховатися від безпілотників значно простіше, ніж під час осіннього бездоріжжя чи взимку. Тому, за словами Антонюка, російське командування не бачить причин зупиняти тиск. У Кремлі переконані, що все йде за планом, а генеральний штаб рапортує про просування. Додатково Москва розраховує на послаблення українського фронту та паралельно застосовує гібридні інструменти в Європі й США.
Заступник начальника ГУР Міноборони Вадим Скібіцький 18 серпня в інтерв'ю заявив, що на полі бою немає жодних ознак готовності Росії припинити вогонь і почати нормальні переговори. За його словами, Путін прагне досягти поставлених цілей, насамперед захопити Донецьку та Луганську області, а плани генерального штабу РФ передбачають завершення захоплення Донецької області до кінця цього року.
Показово, що реальний стан справ на фронті та те, про що доповідають Путіну, не збігаються. 11 вересня російський диктатор оголосив про захоплення Святогірська в Донецькій області, хоча місто повністю контролюють Сили оборони України. Це створює у Кремлі ілюзію, що Україну найближчим часом вдасться дотиснути. Про довгострокові розрахунки свідчить і те, що цивільні підприємства, зокрема в особливій економічній зоні «Алабуга», де виробляють «Шахеди», укладають контракти з працівниками одразу до 2030 року.
Таким чином, «вибори» до Держдуми є лише тимчасовим запобіжником, після якого Кремль, імовірно, розв'яже собі руки для подальшої ескалації та прихованої мобілізації. Водночас існує й інший сценарій, похідний від першого, — залежно від зовнішніх чинників та ситуації на фронті Москва може коригувати свої плани, але наразі ознак готовності до деескалації немає.