Президент Володимир Зеленський 17 вересня поклав виконання обов'язків генерального прокурора на Антона Ковальського, колишнього керівника Хмельницької обласної прокуратури. Він отримав повноваження за спеціальним механізмом, передбаченим законом на період воєнного стану. Кадрове рішення ухвалили після скандальної відставки генерального прокурора Руслана Кравченка, яка сталася на тлі розслідування НАБУ та САП про «кришування» кол-центрів. Сам Кравченко напередодні свого відсторонення виїхав за кордон, пояснивши поїздку «службовим відрядженням».
За інформацією з власних джерел, серед кандидатів на посаду розглядали також голову Дніпропетровської обласної прокуратури Валерія Прихожанова. Утім, вибір зупинили на Ковальському, який має досвід керівництва обласними прокуратурами. Антон Ковальський родом із Вінниці, його кар'єра в органах прокуратури розпочалася 2011 року з посади старшого слідчого у прокуратурі Вінницької області. Згодом він обіймав керівні посади у відомстві. З вересня 2020 року до жовтня 2021 року працював заступником керівника Вінницької обласної прокуратури, а вже з листопада 2021 року очолив Чернівецьку обласну прокуратуру.
На Буковині під керівництвом Ковальського команда мала пріоритетне завдання — боротьбу з контрабандою. Протягом року вдалося припинити 12 злочинних схем у регіоні, що межує з Румунією та Молдовою. Головою Хмельницької обласної прокуратури Ковальський став у липні 2025 року — через кілька місяців після величезного скандалу в регіоні, коли керівницю Хмельницької обласної МСЕК Тетяну Крупу запідозрили в незаконному оформленні інвалідності чоловікам. Після затримання Крупи та початку перевірок з'явилась інформація у ЗМІ, що 49 прокурорів Хмельниччини мають статус людей з інвалідністю. Олексія Олійника, який очолював прокуратуру області, одразу відсторонили від посади.
Внаслідок скандалу почались масові звільнення: 25 прокурорів зняли з адміністративних посад, ще 20 — з органів прокуратури. До дисциплінарної комісії було направлено 38 скарг щодо можливих порушень під час оформлення інвалідності. Звучить радикально, але насправді звільнення з адміністративної посади не означає абсолютного завершення кар'єри у прокурорській діяльності. Тож згодом частина скандальних осіб змогли легко повернутись на вакантні робочі місця. І робили це у різні способи. Зокрема, деяким прокурорам могли змінювати групу інвалідності на нижчу, але не скасовувати. Мовляв, не було підтверджено, що статус інвалідності «купили». Водночас у службових розслідуваннях прокуратура зазначала: немає доказів того, що прокурори зловживали своєю посадою, аби отримати рішення МСЕК про інвалідність. Бували й випадки, коли прокурори оскаржували рішення про скасування інвалідності у судах. Станом на травень 2026 року 18 прокурорів домоглися відповідного рішення суду. Наголосимо, що у цей час прокуратуру області вже очолював Ковальський.
Ковальський після призначення у Хмельницьку обласну прокуратуру коментував скандал, наголошуючи, що колектив відомства дуже професійний: «Проте, як би прикро не було, історія з інвалідностями дійсно наклала на ці всі результати неабияку пляму та в очах суспільства фактично знівелювала їх». Тож у нового в.о. генпрокурора є досвід, як керувати відомством, що пережило гучний скандал — тепер його доведеться використати на новій посаді.
За даними джерел «Дзеркала тижня», на нове призначення Ковальського вплинув чернівецький бізнесмен Ілля Павлюк. Саме він є неформальним куратором так званої групи Павлюка у фракції «Слуга народу». До слова, Павлюк був близьким до Володимира Зеленського починаючи з 2018 року, коли кандидат у президенти готувався до перших виборів. Він займався регіональними штабами, пошуком кандидатів і фінансуванням кампанії, а після виборів сформував у парламенті власну групу депутатів. Чернівецький бізнесмен при цьому не обіймав державної посади, але, за даними УП, вже після виборів з ним напряму комунікували представники Банкової та самого президента щодо важливих голосувань.
Припускають, що зв'язок між Ковальським та Павлюком можливий через колишнього заступника генпрокурора Віктора Мустецу. У виданні зазначають, що люди Павлюка намагалися провести Мустецу в заступники генпрокурора ще за часів Руслана Рябошапки, але тодішній генпрокурор категорично відмовився від «спеціаліста з контрабанди», кажуть джерела. Співрозмовники видання називають Ковальського вихованцем Мустеци, який вів його кар'єрними сходами. Коли перший очолив Хмельницьку обласну прокуратуру, другий ще був заступником генерального прокурора України. Водночас про самого Ковальського кажуть коротко: «ніде особливо не заплямований, але й нічим особливо не відзначився».
Серед людей, які були підлеглими Ковальського у Хмельницькій прокуратурі, є щонайменше двоє, чиї дії та поведінка викликали резонанс у ЗМІ. У січні 2026 року Hromadske опублікувало розслідування, у якому йшлося про шалені статки заступника Ковальського Максима Кутерги. Зокрема, його новоспечена дружина Анастасія у 2024 році придбала ділянку площею 6,5 сотки у котеджному містечку преміумкласу Piemont eco Village в селі Підгірці на Київщині. За даними видання, офіційно ділянка обійшлася майже у 240 000 гривень. Згодом на місці збудували 170 квадратів елітної нерухомості. У своїй декларації Кутерга не зазначив ні площу, ні вартість ділянки, пояснивши, що «член сім'ї не надав інформацію». Також дружина Кутерги у 2024 році придбала автомобіль Porsche 2019 року випуску, його вартість у декларації прихована, але станом на січень 2026 року Анастасія продавала цю автівку за 64 тисячі доларів.
У цій історії є ще багато цікавого. Наприклад, теща Максима Кутерги, яка працювала завідувачкою аптеки і ніколи не мала бізнесу, придбала три об'єкти нерухомості. Водночас його тесть втік до Росії. Ці факти додають контексту до кадрових рішень у прокуратурі та питань до майнового стану підлеглих нового в.о. генпрокурора.