У Росії вперше після початку повномасштабної війни проти України розпочалося триденне голосування на виборах до Державної думи. Виборчі дільниці працюватимуть до 20 вересня включно, тоді як на тимчасово окупованих територіях цей процес розпочався раніше. Голосування відбувається під жорстким контролем Кремля і за фактичної відсутності реальної конкуренції.
Результат виборів відомий заздалегідь, а їхній головний сенс полягає не в обранні депутатів, а в імітації загальної підтримки влади. Як зазначають аналітики, такі кампанії слугують для Кремля інструментом публічної презентації «єдності партії з народом». Політичний ландшафт Росії давно формується в кабінетах Адміністрації президента, а лояльні до Кремля партії можуть хіба що домовлятися поза виборчим процесом про рівень свого представництва в Думі.
Реальна опозиція усунена від парламенту та ухвалення будь-яких рішень. Показовим прикладом є недопуск до нинішніх виборів формально опозиційної партії «Яблуко». Де-факто підтримуючи Кремль у більшості сфер, на певному етапі партія стала центром гуртування всіх, хто виступає проти війни. Верховний суд РФ 10 серпня скасував реєстрацію федерального списку «Яблука», формальними підставами назвали нібито дрібні порушення.
Додатково підриває легітимність голосування той факт, що Росія проводить його і на окупованих територіях України. Це викликає критику міжнародної спільноти та ставить під сумнів будь-які результати, оголошені на цих дільницях.
Крім імітаційної функції, у Кремля є й побічні цілі. По-перше, це опосередкований збір інформації про реальні суспільні настрої, адже в Москві побоюються внутрішньої дестабілізації. По-друге, це тестування ефективності місцевих губернаторів і регіональних чиновників, які проходять своєрідний іспит на здатність організувати процес.
Водночас голосування до Держдуми розглядається як тимчасовий запобіжник. Після його завершення режим може розв'язати собі руки для непопулярних рішень. Зокрема, президент України Володимир Зеленський ще 22 серпня, посилаючись на дані розвідки, повідомив, що після виборів до Державної думи Росія оголосить нову хвилю мобілізації. За його словами, йдеться про додаткові 300 тисяч осіб на 2026 рік та ще на 2027 рік, тоді як початкова мета була — пів мільйона.
Росія вже створила первинну базу для призову: повноцінно запрацював електронний реєстр резервістів, оновлено дані військового обліку, посилено засоби примусу. За оцінками української розвідки, на полі бою немає жодних ознак готовності Росії припинити вогонь і почати нормальні переговори. Путін прагне досягти поставлених цілей, насамперед щодо Донецької та Луганської областей, а плани генерального штабу РФ передбачають завершення захоплення Донецької області до кінця цього року.
Продовженню ескалації сприяє низка об'єктивних чинників. Поки зберігається сприятлива погода та «зеленка», проводити наступальні операції та ховатися від безпілотників значно простіше, ніж під час осіннього бездоріжжя чи взимку. Тому зупиняти тиск командуванню РФ невигідно. У Кремлі переконані, що все йде за планом, а генеральний штаб рапортує про просування, розраховуючи на послаблення українського фронту.
Таким чином, триденне голосування в Росії є радше політичною ширмою, яка маскує підготовку до подальших непопулярних кроків, зокрема нової хвилі мобілізації. Його результат не вплине на реальний розподіл влади, але може стати сигналом про перехід до жорсткішого курсу як у внутрішній політиці, так і на фронті.