Національний банк України ухвалив рішення підвищити облікову ставку до 16% річних. Причиною стало посилення інфляційних ризиків, які регулятор намагається випереджати за допомогою монетарних важелів. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначив, що це підвищення перебуває у глобальному тренді: центральні банки США, Європи та інших країн також підвищують ставки через паливну кризу та інфляційний тиск.
За словами експерта, головна мета НБУ — забезпечити та покращити дохідність гривневих інструментів, таких як депозити та облігації внутрішньої державної позики. Водночас регулятор усвідомлює, що це вплине на кредитування. Шевчишин нагадав, що попереднє підвищення ставки з 15% до 15,5% не дало достатнього покращення показників дохідності депозитів та ОВДП, тож питання ефективності нинішнього кроку залишається відкритим.
Аналітик вважає, що поточне підвищення може не стримати інфляцію, оскільки фактори зростання цін перебувають поза впливом монетарних показників. Водночас НБУ керується ще одним важливим завданням — підтримати гривневу дохідність, щоб вільна гривня на тлі інфляції та подорожчання імпортних товарів не пішла у валюту і не створила додаткового тиску на курс. На думку експерта, це дієвий механізм.
Щодо подальшої траєкторії ставки, Шевчишин зауважив, що в релізі Нацбанку йдеться про можливість як підвищення, так і зниження. Якщо ситуація погіршиться, попит почне стагнувати або падати через безпекові ризики, обстріли та вплив на ринок праці, НБУ може розглянути зниження ставки для стимулювання економіки. Це станеться, якщо бізнес почне звільняти людей або не зможе платити зарплати.
Підвищення облікової ставки неминуче позначиться на вартості кредитів. Безризикова ставка зростає, і банки отримують альтернативу: надати кредит компанії або розмістити кошти в депозитних сертифікатах під 16%. Шевчишин зазначає, що банки поводяться обережно, а ключовий тренд зростання кредитування формується переважно в окремих секторах і за програмами державної підтримки, зокрема «5-7-9». На вільному ринку кредити залишаються дорогими.
Експерт також звертає увагу, що підвищення ставки вплине на програму «5-7-9», але наразі в уряду немає грошей на її фінансування. Водночас він не схильний вважати, що дорожче кредитування швидко перекладеться у вищу собівартість товарів і послуг. Ринкові монетарні фактори не мають такої швидкої трансмісії, а значно більший вплив на ціни мають безпекові фактори, знищення товарів та проблеми з логістикою.
Найшвидше наслідки рішення НБУ відчує банківський сектор, адже саме через банки відбувається трансмісія: вони залучатимуть гроші від НБУ та видаватимуть їх економіці. Для населення кредити також подорожчають — споживчі, автомобільні та іпотечні, за винятком пільгових програм.
Окремо Шевчишин прокоментував питання заощаджень. На його думку, сенс монетарної трансмісії саме в тому, щоб населення не витрачало гроші, а накопичувало їх у гривні. Однак зараз діють інші фактори, які мають більший вплив на попит. Після попереднього підвищення ставки з 15% до 15,5% відчутного зростання дохідності депозитів не сталося, тож важко прогнозувати, чи станеться воно цього разу.
Експерт пояснює, що в банках багато грошей, але населення не активно заходить у строкові депозити через ризики. Строкові депозити становлять лише третину від загального обсягу коштів населення. Люди хочуть мати реальні, доступні гроші, щоб використати їх у разі неочікуваної ситуації — купити необхідне або підготуватися до зими.
Насамкінець аналітик назвав показники, які варто відстежувати до наступного засідання НБУ. У першу чергу це інфляція, на яку регулятор орієнтуватиметься найбільше. Далі — ринок праці, зарплати та роздрібний ринок. Саме вони покажуть, наскільки реальний попит звужується, наскільки платоспроможним є населення і чи достатньо активний ринок праці, щоб підтримувати або стримувати цей попит.