Wireva

Південна Корея звинуватила Україну в порушенні конфіденційної угоди щодо північнокорейських полонених

Сеул вимагає офіційних пояснень і вибачень через те, що Київ публічно оголосив про передачу двох північнокорейських солдатів. Україна наполягає, що не порушувала жодних домовленостей.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Південна Корея офіційно звинуватила Україну в порушенні конфіденційної домовленості між двома країнами щодо передачі північнокорейських військовополонених. Про це заявив представник адміністрації президента Південної Кореї Сон Гі Хон, який відповідає за зв'язки з громадськістю. За його словами, Сеул вимагає «офіційної заяви та вибачень» від української сторони.

Приводом для дипломатичного загострення стали слова президента України Володимира Зеленського під час виступу на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку. Він повідомив, що Україна передала Південній Кореї двох північнокорейських солдатів, додавши, що «було непросто взяти їх живими в полон». Публічне оприлюднення цієї інформації викликало негайне невдоволення в Сеулі.

Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон через кілька годин після виступу Зеленського написав у соцмережі X, що йому незрозуміло, чому українська сторона порушила домовленість і зробила справу публічною. Він назвав це «дуже розчаровуючим». Радник Зеленського Дмитро Литвин відреагував на звинувачення, заявивши, що Україна є «відкритою країною», і тому було б дивно передавати солдатів таємно. За його словами, з усієї історії, яка є довгою та детальною, українська сторона повідомила лише сам факт того, що полонених відправили до Республіки Корея.

Представник південнокорейського президентського офісу Сон Гі Хон наголосив, що йдеться про «дуже серйозну справу», оскільки українська сторона порушила угоду про конфіденційність і в односторонньому порядку оприлюднила інформацію. Він також зазначив, що неправдиве твердження українського президентського офісу про відсутність домовленості про конфіденційність «суттєво підриває довіру між двома урядами» і «серйозно» шкодить дружнім відносинам між країнами. Наразі Сеул розглядає «подальші заходи, які можуть бути необхідними в цій справі».

Тим часом ситуація в Україні залишається напруженою через російські атаки. У неділю внаслідок ударів безпілотників по Києву та інших регіонах загинули щонайменше п'ять людей. У передмісті на захід від Києва дрон влучив у ринок, убивши двох людей і поранивши близько десяти. У Сумах на півночі країни двоє людей загинули внаслідок удару керованими бомбами. У Харкові на північному сході внаслідок удару дрона загинув водій автомобіля. У самому Києві, за словами мера Віталія Кличка, постраждали дев'ятеро людей. Були пошкоджені висотні будинки, центри обробки даних та будівля, яку використовує як резиденцію посол Саудівської Аравії. Президент Зеленський засудив атаки на цивільні об'єкти, назвавши їх тероризмом.

Окремо в Німеччині триває дискусія щодо зустрічі міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля з російським колегою Сергієм Лавровим у Нью-Йорку. Це була перша зустріч глав зовнішньополітичних відомств Німеччини та Росії від початку повномасштабної війни. Представник Соціал-демократичної партії Німеччини Адіс Ахметович привітав цей крок, зазначивши, що дипломатичні зусилля для завершення війни потрібні поряд із гуманітарною, фінансовою та військовою підтримкою України. Водночас політик із ХДС Родеріх Кізеветтер розкритикував зустріч, заявивши, що краще було б обмежитися телефонною розмовою, оскільки результат залишається тим самим. За його словами, віра в те, що з Росією можна домовитися, була «як завжди висміяна» Лавровим. Кізеветтер наголосив, що зустріч не принесла нічого ні для України, ні для безпеки Німеччини, а держави між Німеччиною та Росією сприйняли її як «старий кошмар» комунікації Берліна й Москви через їхні голови.

Same event, other desks

Story file →