Ліва партія здобула історичну перемогу на виборах до Берлінського парламенту, набравши 25,7 відсотка голосів. Еліф Ералп, 45-річна політикиня, може стати першою представницею Лівої партії на посаді правлячого бургомістра столиці. Однак радість від тріумфу швидко змінилася похміллям: формування коаліції з «Зеленими» та Соціал-демократичною партією Німеччини опинилося під загрозою ще до початку офіційних переговорів.
Причиною стали три інциденти, пов'язані з районним осередком Лівої партії в Нойкельні. Під час святкування перемоги на меншій вечірці осередку був помічений Ісса Реммо — лідер кланового угруповання. Згодом з'ясувалося, що там також перебував Ібрагім Ібрагім, активіст «Народного фронту визволення Палестини» — лівонаціоналістичної терористичної організації, близької до ХАМАС, яка брала участь в атаках на ізраїльських цивільних 7 жовтня 2023 року. Двоє політиків від Лівої партії — Ванесса Емде, обрана до парламенту Берліна, та депутат Бундестагу Ферат Коджак — сфотографувалися з Ібрагімом. Емде під час виборчої кампанії ставила під сумнів право Ізраїлю на існування.
Крім того, син Реммо опублікував у соціальних мережах особисті повідомлення від Коджака, справжність яких той згодом підтвердив. Пояснення Коджака виявилися непереконливими: він заявив, що не впізнав Ібрагіма, хоча використовував те саме виправдання рік тому, коли вже зустрічався з ним на одному зібранні. Своє листування з сином Реммо він применшив, сказавши, що писав «як і будь-якому іншому жителю Нойкельна», і не знав, з ким має справу. Однак у повідомленнях, зокрема, було: «Коли ти будеш у офісі? Можу зайти до обіду». Прес-служба Лівої партії у вівторок не змогла розв'язати цю суперечність. Було зазначено, що з Коджаком поговорили, і він пообіцяв «опрацювати свою комунікаційну поведінку та забезпечити повну прозорість».
Керівництво фракції Лівої партії поки що не ухвалило рішень. Співголова фракції Гайді Райхіннек наголосила: «Я довіряю своїм депутатам». Разом із співголовою Сьореном Пельманном вона заявила, що Коджак має спершу створити прозорість, після чого фракція вирішить про наслідки. До того часу Коджак не братиме участі в засіданнях комітету з внутрішніх справ і не виступатиме публічно. На запитання, як партія ставиться до вимоги «Зелених» виключити Коджака з фракції, Пельманн відповів: «Ми спочатку вимагатимемо прозорості, яку нам обіцяли. Як ми потім вчинимо з результатом, фракція вирішить згодом». Усе це створює враження, що керівництво Лівої партії грає на час.
Для «Зелених» ситуація є дилемою. Під час виборчої кампанії вони наголошували, що віддають перевагу прогресивному лівому альянсу, і після виборів підтвердили цю позицію, визнавши Ералп переможницею. Водночас у партії є серйозні сумніви щодо того, чи здатна вона впоратися зі своєю партією в Берліні. Відомі голоси, зокрема публіцист Мішель Фрідман, який останнім часом відкрито підтримував «Зелених», застерігають партію від союзу з берлінськими лівими. Тиск зростає.
Керівництво «Зелених» після виборів наполегливо наголошує, що антисеміти не повинні відігравати жодної ролі у формуванні уряду. «Щодо ісламізму, антисемітизму, кланової злочинності — і їхніх переплетінь — не може бути двох думок», — заявила співголова партії Франциска Брантнер на початку тижня. Ліва партія, за її словами, зобов'язана це прояснити. «Інакше тут взагалі не можна уявити жодного уряду». Раніше берлінський топкандидат Вернер Граф і співголова партії Фелікс Банашак на спільній пресконференції з Брантнер уже неодноразово висловлювалися подібним чином. Очевидно, Брантнер відчула потребу сформулювати це ще раз чітко, оскільки запитання на цю тему не припинялися. Партія не хоче, щоб її звинувачували у спільних діях з антисемітами.
Таким чином, майбутнє червоно-зелено-червоної коаліції залишається невизначеним. Хоча арифметично можлива й коаліція ХДС, «Зелених» та СДПН, Ералп наполягає на лівому альянсі. Їй доведеться переконати «Зелених» і СДПН, які висувають дедалі жорсткіші умови та «червоні лінії». Питання про те, чи справді Ералп в'їде до Червоної ратуші, залишається відкритим.