Бішкек цього тижня став центром уваги міжнародної дипломатії: там відбувся саміт Шанхайської організації співпраці (ШОС). До столиці Киргизстану прибули лідери держав, які разом представляють значну частину населення планети, — президент Росії Володимир Путін, голова Китаю Сі Цзіньпін, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді та президент Ірану Масуд Пезешкіан. Натомість жоден західний лідер на форумі не з'явився.
Ця картина, за спостереженнями аналітиків, засвідчує поступову трансформацію ШОС із маловідомої організації на впливовий майданчик для держав, які прагнуть зменшити домінування Заходу у світових справах. Останніми роками організація розширює склад учасників і дедалі частіше позиціонує себе як альтернативу західним інституціям, таким як «Велика сімка» чи структури під егідою США.
Шанхайська організація співпраці була заснована у 2001 році на базі так званої «Шанхайської п'ятірки». Спочатку до її складу входили Китай, Росія, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан, а згодом приєдналися Узбекистан, Індія та Пакистан. У 2023 році повноправним членом став Іран, що суттєво посилило геополітичну вагу об'єднання. Нині на країни-учасниці припадає понад 40 відсотків населення світу та значна частка світового ВВП.
Прибуття лідерів до Бішкека супроводжувалося посиленими заходами безпеки, що стало звичною практикою для подібних міжнародних зустрічей. Порядок денний саміту, як повідомляють організатори, охоплював питання регіональної безпеки, економічної співпраці, боротьби з тероризмом та наркотрафіком, а також розвиток транспортних коридорів між Азією та Європою.
Окрему увагу учасники приділили темі розширення організації. За словами представників киргизької сторони, яка цього року головує в ШОС, до організації надходять заявки від низки держав, зокрема з Близького Сходу та Південної Азії. Це свідчить про зростальний інтерес до об'єднання як до платформи, що пропонує альтернативний погляд на міжнародні відносини, заснований на принципах невтручання у внутрішні справи та поваги до суверенітету.
Відсутність західних лідерів на саміті не є випадковістю. ШОС традиційно розглядає себе як організацію, що просуває багатополярний світопорядок, на противагу моделі, де ключову роль відіграють США та їхні союзники. Китай, який є фактичним лідером об'єднання, використовує цей майданчик для зміцнення власного впливу в Центральній Азії та за її межами, пропонуючи країнам регіону економічні проєкти в межах ініціативи «Пояс і шлях».
Експерти зазначають, що зростання ролі ШОС відображає глибші зрушення в глобальному балансі сил. Якщо раніше ключові міжнародні рішення ухвалювалися за участі західних столиць, то нині дедалі більше держав шукають альтернативні формати співпраці. Саміт у Бішкеку став черговим підтвердженням того, що такий формат існує й активно розвивається, попри скептичне ставлення з боку Заходу.
Підсумкові документи саміту, як очікується, будуть оприлюднені найближчими днями. Вони, ймовірно, міститимуть спільні заяви щодо регіональної стабільності та подальших кроків із поглиблення економічної інтеграції між країнами-учасницями. Водночас спостерігачі звертають увагу на те, що всередині організації існують суперечності, зокрема між Індією та Пакистаном, а також різне бачення пріоритетів у Москви та Пекіна, що може ускладнювати ухвалення спільних рішень у майбутньому.