Саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), що відбувся на початку тижня в Бішкеку, зібрав лідерів держав, які разом представляють значну частину населення планети. До столиці Киргизстану прибули президент Росії Володимир Путін, голова КНР Сі Цзіньпін, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді та президент Ірану Масуд Пезешкіан. Натомість жоден із західних лідерів у списку гостей не значився.
Цей контраст увиразнює головну тенденцію: колись маловідома організація перетворюється на ключовий майданчик для держав, які прагнуть зменшити домінування Заходу у світових справах. Приїзд такої кількості високопосадовців до Бішкека свідчить про зростаючу вагу ШОС як альтернативного формату міжнародної координації, де рішення ухвалюються без участі США та їхніх союзників.
Спостерігачі звертають увагу на те, що порядок денний саміту вийшов далеко за межі традиційних питань безпеки та боротьби з тероризмом, з якими асоціювалася організація від часу її заснування. Нинішня зустріч у Бішкеку, за оцінками аналітиків, демонструє, як Пекін намагається перебрати на себе роль координатора євразійської політики, пропонуючи партнерам економічні проєкти та політичну підтримку в обмін на лояльність.
Окрему увагу привернули двосторонні контакти на полях саміту. Зокрема, за даними присутніх журналістів, Путін у своїх публічних виступах акцентував теми, пов'язані з мирними ініціативами, тоді як Моді порушував питання щодо України. Це засвідчує, що навіть у форматі, який об'єднує критиків західного порядку, позиції учасників щодо ключових конфліктів залишаються різними, а саміт стає майданчиком для звірки позицій.
Експерти зазначають, що склад учасників бішкекського саміту відображає глибші зрушення в глобальній архітектурі. ШОС, до якої входять Китай, Росія, Індія, Пакистан, Іран та кілька центральноазійських республік, дедалі частіше позиціонується як противага західним інституціям на кшталт G7 чи НАТО. Водночас внутрішні суперечності між учасниками, зокрема між Індією та Пакистаном або між Китаєм та Росією за вплив у регіоні, не дозволяють говорити про організацію як про монолітний блок.
Для Киргизстану, який приймав саміт, ця подія стала можливістю підкреслити власну роль у регіональній дипломатії. Бішкек уже не вперше стає місцем зустрічі лідерів, однак нинішній рівень представництва — із приїздом глав усіх ключових держав-учасниць — вважається одним із найвищих за останні роки.
Підсумки зустрічі, ймовірно, матимуть наслідки для подальшого розвитку організації. Аналітики прогнозують, що наступні кроки ШОС будуть спрямовані на розширення економічної співпраці та створення альтернативних механізмів розрахунків, що дозволить учасникам зменшити залежність від західних фінансових інституцій. Водночас відсутність спільного бачення щодо низки конфліктів, включно з війною в Україні, залишається чинником, який стримує перетворення ШОС на повноцінний військово-політичний союз.