Бішкек, столиця Киргизстану, цього тижня став центром уваги міжнародної дипломатії: там розпочався саміт Шанхайської організації співпраці (ШОС). До міста прибули лідери держав, що разом представляють значну частину населення планети, — президент Росії Володимир Путін, голова Китаю Сі Цзіньпін, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді та президент Ірану Масуд Пезешкіан. Помітною деталлю заходу стала відсутність представників західних країн, що підкреслює роль організації як платформи для держав, які прагнуть переглянути глобальний баланс сил.
ШОС, заснована понад два десятиліття тому, тривалий час залишалася маловідомою структурою з обмеженим впливом. Однак нинішній саміт демонструє, як організація перетворюється на ключовий форум для обговорення питань безпеки, економічної співпраці та політичного діалогу поза західною системою координат. Спостерігачі відзначають, що зростання ваги ШОС відображає глибші зміни у світовій політиці, де дедалі більше країн шукають альтернативні механізми взаємодії.
Центральну роль у цих процесах відіграє Китай, який, за оцінками аналітиків, намагається утримувати регіональну ініціативу у своїх руках. Пекін використовує ШОС як інструмент для зміцнення зв'язків із сусідами та партнерами, пропонуючи їм економічні проєкти та політичну підтримку. Присутність на саміті лідерів Індії та Ірану свідчить про географічне розширення інтересів організації, яка охоплює не лише Центральну Азію, а й Південну Азію та Близький Схід.
Порядок денний зустрічі, за даними організаторів, зосереджений на зміцненні регіональних зв'язків, питаннях безпеки та економічного співробітництва. Для Киргизстану, який приймає саміт, ця подія є можливістю продемонструвати свою роль у регіональній дипломатії. Водночас відсутність західних лідерів на форумі не є випадковою: ШОС свідомо позиціонує себе як альтернативу структурам на кшталт G7 чи НАТО, де домінують США та їхні союзники.
Експерти звертають увагу на символічне значення саміту для Росії, яка після запровадження міжнародних санкцій активізує співпрацю з азійськими партнерами. Для Москви участь у ШОС є способом продемонструвати, що вона не ізольована на міжнародній арені. Водночас Індія, яка традиційно балансує між різними центрами сили, використовує платформу для захисту власних інтересів, зокрема у сфері енергетики та безпеки.
Саміт у Бішкеку відбувається на тлі зростаючої напруги у відносинах між Сходом і Заходом. Країни, що входять до ШОС, дедалі частіше розглядають організацію як інструмент для створення багатополярного світового порядку, у якому рішення ухвалюються без огляду на позицію Вашингтона чи Брюсселя. Чи зможе організація перетворитися на повноцінний центр впливу, залежатиме від здатності її членів узгоджувати інтереси, які часто суттєво різняться.
Поки що ж саміт у Киргизстані засвідчив головне: ШОС перестала бути другорядною структурою і перетворилася на форум, без участі якого дедалі складніше уявити глобальну дипломатію. Спостереження за тим, як розвиватимуться відносини всередині цього об'єднання, дасть відповідь на питання, чи зможе воно запропонувати світові реальну альтернативу існуючому порядку денному.