Міжнародна група дослідників під керівництвом фахівця з тривимірного моделювання Сісеро Мораеса завершила цифрову реконструкцію обличчя людини, яка мешкала на території сучасного Марокко близько 315 тисяч років тому. Робота базується на сканованих фрагментах черепа, відомих як Irhoud 1, а також на скам’янілостях щелепи та зубів, виявлених в археологічній зоні Джебель-Іруд.
Ці рештки належать до одного з найдавніших відомих науці представників Homo sapiens. Їхній вік на 100 тисяч років перевищує попередні оцінки антропологів, що суттєво змінює уявлення про час виникнення анатомічно сучасної людини. Як зазначають дослідники, знахідка доводить, що історія нашого виду почалася значно раніше, ніж вважалося в академічних колах минулого століття.
Процес моделювання передбачав інтеграцію фотографічних даних, результатів сканування та відеозаписів фрагментів кісток у цілісну тривимірну модель. Після побудови комп’ютерної структури черепа дослідники адаптували анатомічний шаблон сучасної людини, щоб узгодити його з геометричними параметрами викопних решток. На наступному етапі на модель нанесли цифрові шари м’язів, підшкірного жиру та епітелію, що дозволило отримати повноцінне зображення голови людини, яка мешкала в Північній Африці в період середнього плейстоцену. Дані опубліковано у виданні Heritage.
Для представлення результатів науковці підготували два варіанти моделі. Перший — наукова реконструкція у відтінках сірого кольору, яка наочно демонструє особливості будови черепа та анатомічну структуру підшкірних тканин. Другий — деталізований кольоровий портрет із нанесенням текстури шкіри, волосся та бороди. Команда наголошує, що такі деталі, як колір шкіри чи тип зачіски, базуються на припущеннях, оскільки ці характеристики неможливо встановити шляхом аналізу кісткових залишків після сотень тисяч років.
Дослідники також застерігають, що підсумкове зображення є ймовірною репрезентацією зовнішності, створеною завдяки антропологічним дослідженням та певному рівню художньої інтерпретації. Крім того, використані фрагменти кісток могли належати різним індивідам, що унеможливлює точне відтворення рис конкретної особи.
Проєкт реалізувала спільна команда фахівців із Фліндерського університету, Університету Павії, Університету Лодзі та Університету наук Малайзії. Це підтверджує мультидисциплінарний характер роботи та її значення для вивчення еволюційної історії нашого виду.
Перші фрагменти черепа на цій ділянці були виявлені шахтарями ще у 1960-х роках, проте тоді вчені помилково класифікували їх як рештки неандертальця віком близько 40 тисяч років. Лише у 2017 році завдяки уточненню радіоізотопного датування та аналізу археологічного контексту фахівці визначили, що ці рештки належать до виду Homo sapiens і є набагато давнішими. Це радикально змінило уявлення про час виникнення нашого виду.