Найнеприємніша версія цифрового двійника — не та, що просто схожа на вас. Значно страшніше уявити копію, яка знає, ким ви хотіли б бути, що приховуєте від інших і яку версію себе готові прийняти без зайвих запитань. Саме на цьому будується новий психологічний хорор Touch Grass.
Проєкт представлений як робота продюсера, пов’язаного з Backrooms. Ім’я в доступному анонсі не назване, тому проводити пряму авторську лінію між двома фільмами зарано. Водночас зв’язок показовий: Backrooms уже довів, що мережевий міф може стати матеріалом для великого хорору. Стрічку 2026 року поставив Kane Parsons, а серед продюсерів були James Wan, Shawn Levy, Dan Cohen, Dan Levine, Chris Ferguson та інші.
Touch Grass бере інший шматок інтернет-фольклору. Головна героїня працює в загадковій корпорації, що створює ІІ-особистості. За межами звичайних сервісів вона знаходить The Feed — прихований цифровий шар, де боти, фейкові персонажі й цифрові сліди реальних людей отримують форму їхніх копій.
Ключова деталь — ці копії формуються з найсокровенніших бажань. Це робить задум ближчим до психологічного трилера, ніж до стандартної історії про роботів. Машина тут небезпечна не лише тому, що здатна імітувати людину. Вона може виявитися переконливішою за оригінал, бо підбирає образ під те, що сам оригінал хоче побачити.
Фільм прямо переосмислює «теорію мертвого інтернету». Ця конспірологічна ідея стверджує, що дедалі більшу частину мережі нібито заповнюють не люди, а боти, автоматизовані акаунти й штучно створений контент. Її ранні версії поширювалися на анонімних форумах ще наприкінці 2010-х. Як буквальне пояснення інтернету вона не має достатніх підстав, але як культурний симптом працює добре: люди дедалі частіше сумніваються в автентичності того, що бачать на екрані.
Цей сумнів уже стосується не лише картинок. Сучасні генеративні сервіси створюють зображення з текстових описів, системи синтезу голосу можуть відтворювати голосові характеристики за аудіозразком, а розмовні ІІ-персонажі здатні зберігати контекст і пам’ять про важливі деталі. Touch Grass переносить ці реальні можливості в значно темніший вигаданий світ.
Тому назва Touch Grass звучить особливо влучно. В інтернет-сленгу це наказ повернутися до реальності, перестати жити в коментарях і буквально або символічно вийти надвір. Merriam-Webster уже включив вислів до словника й визначає його через участь у нормальному житті поза онлайном.
Хорор перевертає цю пораду. Якщо цифрова система знає вас достатньо добре, щоб створити бажану копію, реальність перестає бути просто місцем, куди можна втекти від екрана. Тоді головне рішення — не «вимкнутися», а зрозуміти, яку частину себе ви вже залишили в мережі й хто може з неї зібрати нового вас. Дата релізу, режисер і акторський склад Touch Grass у доступному описі поки не названі.