Російська влада за указом президента Володимира Путіна передала російський бізнес німецького торговельного концерну Metro AG під примусове управління. Відповідний документ запроваджує так зване «тимчасове управління» щодо всіх активів компанії на території Росії. Таким чином Москва продовжує практику вилучення майна іноземних компаній із країн, які підтримують Україну.
Metro була однією з небагатьох німецьких компаній, які не пішли з російського ринку після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді як більшість міжнародних концернів згорнули або продали свої російські підрозділи, Metro продовжувала там працювати. Тепер компанія втрачає контроль над своїм бізнесом у цій країні.
За даними джерел, указ стосується всіх без винятку активів Metro в Росії. Йдеться про мережу оптової торгівлі, яка включає гіпермаркети та логістичну інфраструктуру. Управління цими активами переходить до тимчасової адміністрації, призначеної російською владою. Формально це означає, що компанія втрачає можливість розпоряджатися своїм майном, хоча юридично право власності може залишатися за нею.
Це не перший випадок, коли Москва застосовує механізм примусового управління до компаній із «недружніх» країн. Раніше під аналогічні заходи потрапляли активи низки західних корпорацій, зокрема енергетичних та продовольчих. Російська сторона пояснює такі кроки необхідністю «захисту» майна, проте міжнародні спостерігачі розцінюють їх як фактичну націоналізацію та тиск на бізнес із країн, що підтримують Україну.
Для Metro AG це рішення означає втрату одного з ринків збуту та суттєві фінансові втрати. Компанія поки не оприлюднила офіційної заяви щодо подальших дій. Німецький уряд також не надав публічної реакції на цей крок. Експерти зазначають, що подібні дії Кремля посилюють невизначеність для іноземних інвесторів і фактично унеможливлюють нормальну роботу західних компаній у Росії.
Ситуація навколо Metro ілюструє ширшу тенденцію: після початку війни в Україні Росія дедалі частіше використовує адміністративні та судові механізми для вилучення активів іноземних компаній. Це стосується як виробничих підприємств, так і торговельних мереж. Для німецького бізнесу, який і без того зазнав значних втрат через санкції та розрив економічних зв’язків, такий крок є черговим сигналом про те, що російський ринок стає дедалі менш передбачуваним і безпечним.
Подальша доля російських активів Metro залишається неясною. У разі збереження примусового управління компанія може остаточно втратити можливість повернутися на цей ринок навіть після завершення війни. Для української аудиторії в Німеччині ця новина важлива ще й тому, що вона демонструє, як Кремль продовжує тиснути на німецькі компанії, які свого часу вирішили не йти з Росії.