Є хороша новина для тих, хто любить динамічні ігри, але вона трохи складніша за мем «CS2 робить розумнішим». У новому дослідженні 49 студентів шість місяців регулярно тренувалися в action video games. Загалом кожен набрав 120 годин такого тренування. Після цього група справді краще впоралася з двома тестами на увагу.
Роботу опублікували 2026 року в International Journal of Psychophysiology. Учасники були здоровими студентами без великого попереднього досвіду в іграх. Це дозволило дослідникам подивитися, як показники змінюються в одних і тих самих людей після тривалої практики, а не просто порівнювати досвідчених геймерів із новачками.
Перший тест, d2 Test of Attention, приблизно перевіряє, наскільки добре людина може знаходити потрібне серед схожого «шуму» та не відволікатися. Друге завдання оцінює ширину уваги — здатність контролювати більше простору й помічати важливі стимули не лише прямо перед собою. Після шестимісячної програми результати в обох тестах стали кращими.
Дослідники також записували EEG у стані спокою. Це важливо, бо робота не обмежилася запитанням «чи стали люди швидшими в знайомому тесті». Автори аналізували електричну активність мозку та взаємодію між функціональними мережами. Після тренування вони побачили зміни в альфа-діапазоні й у мережевій організації. Частина цих показників була пов’язана з тим, наскільки покращилася увага кожного учасника.
Звідси й виникає найцікавіша частина: тривале повторюване навантаження збіглося і з поведінковими, і з нейрофізіологічними змінами. Це добре вкладається в ідею нейропластичності — мозок перебудовує роботу під вимоги, з якими регулярно стикається.
А тепер до того, що легко загубити в гучному переказі. По-перше, у дослідженні не було контрольної групи. Не було другого набору студентів, які за ті самі шість місяців не грали або займалися іншою діяльністю. Тому автори не можуть сказати, що абсолютно всі зміни спричинили саме відеоігри. Повторне проходження тестів та інші фактори теж могли внести внесок.
По-друге, у роботі 2026 року немає підстав писати, що експеримент проводили саме на Dota 2 чи Counter-Strike 2. Автори говорять про action video games як про клас швидких ігор із високою візуальною щільністю та постійною потребою реагувати. FPS справді є типовим прикладом, але конкретний CS2 тут не встановлений.
Чому тоді Dota та Counter-Strike постійно виникають у цій темі? Бо навколо змагальних ігор уже є окремі дослідження. Наприклад, у 2021 році невеликий експеримент із Counter-Strike: Global Offensive серед новачків повідомив про покращення частини когнітивних показників після трьох тижнів тренування. У 2018 році дослідники також спостерігали короткочасні зміни вибіркової уваги та EEG після League of Legends.
Але ці роботи не складаються в просту формулу «чим більше граєш, тим розумніший». Наукові метааналізи дають неоднакові висновки. Частина знаходить позитивний ефект action-ігор для уваги та просторових навичок, а частина не бачить надійного загального когнітивного перенесення.
Тож що можна сказати без перебільшень? У конкретній групі з 49 студентів після 120 годин action-геймінгу покращилися показники двох тестів уваги й змінилися EEG-характеристики, пов’язані з цими результатами. Це цікаве свідчення того, що складна ігрова практика може бути пов’язана з тренуванням уваги.
А от фразу «навіть програші корисні» доведеться залишити мемам. У цьому експерименті дослідники не порівнювали перемоги й поразки та не перевіряли, чи дає програш окрему користь для мозку.