Обсяг боргових зобов'язань компаній, які працюють у сфері штучного інтелекту, досяг 68% від нових довгострокових запозичень уряду США за поточний рік. Про це свідчать дані аналітиків JPMorgan, які вказують на стрімке зростання фінансування ШІ-інфраструктури за рахунок позикового капіталу.
За оцінками банку, компанії, що розвивають технології штучного інтелекту, активно залучають довгострокове боргове фінансування, обсяги якого тепер можна порівняти з масштабами державних запозичень США. Це відображає як безпрецедентний попит на обчислювальні потужності та дата-центри, так і зростаючу роль приватного капіталу у фінансуванні технологічної інфраструктури.
Зростання боргового навантаження в ШІ-секторі відбувається на тлі загального збільшення державного боргу США, який у серпні вперше перевищив 40 трильйонів доларів. За даними Treasury та CBO, сукупний дефіцит за перші одинадцять місяців 2026 фіскального року вже сягнув близько 1,8–2 трильйонів доларів, перевищивши показник за весь попередній фіскальний рік.
Обслуговування боргу також поглинає значні ресурси: за останні одинадцять місяців Treasury витратив близько 1,05 трильйона доларів на виплату відсотків, що становить приблизно 95 мільярдів доларів на місяць. На цьому тлі активне залучення позик технологічними компаніями створює додатковий тиск на ринок капіталу.
Аналітики зазначають, що масштабне боргове фінансування ШІ-компаній може мати довгострокові наслідки для фінансової стабільності, оскільки значна частина цих зобов'язань припадає на компанії, чиї доходи ще не підтверджені стабільним прибутком. Водночас попит на обчислювальні потужності продовжує зростати, що стимулює подальші інвестиції.
Окремо економісти звертають увагу на фіскальні ризики, пов'язані з пропозиціями нових державних виплат. Зокрема, план колишнього президента Дональда Трампа щодо виплати 5000 доларів кожному дорослому американцю, за оцінками Пенсильванської моделі бюджету Wharton, коштував би близько 1,35 трильйона доларів, а з урахуванням обмеження доходу — приблизно 1,15 трильйона доларів. Джерело фінансування цих виплат не визначене, що посилює занепокоєння щодо подальшого зростання дефіциту.
За розрахунками економіста Кента Сметтерса, близько 400 мільярдів доларів із цих виплат було б витрачено протягом перших двох кварталів, що додало б 0,3–0,5 відсоткового пункту до інфляції протягом наступного року. Це створює додатковий виклик для Федеральної резервної системи, яка вже п'ять років намагається повернути інфляцію до цільових 2%.
Таким чином, зростання боргу ШІ-компаній відбувається в умовах, коли державні фінанси США вже перебувають під значним тиском, а будь-які нові масштабні витрати потребуватимуть додаткових запозичень. Це робить питання фінансування як технологічної інфраструктури, так і потенційних соціальних виплат предметом ширшої дискусії про стійкість боргової політики.