Україна демонструє одні з найкращих показників прозорості у сфері лобіювання серед країн, що запровадили подібне регулювання. Про це заявила головний спеціаліст Національного агентства з питань запобігання корупції Анастасія Єзерська, підбиваючи підсумки першого року роботи Реєстру прозорості. Водночас, за її словами, значна частина бізнесу ще не усвідомлює, що її діяльність підпадає під визначення лобіювання, тому НАЗК продовжує просвітницьку кампанію.
Ключова особливість першого етапу — реєстрація переважно великих галузевих асоціацій, які об'єднують сотні компаній. Як пояснила Єзерська, один зареєстрований суб'єкт лобіювання може представляти інтереси 700 підприємств одночасно. Якби кожна компанія реєструвалася окремо, кількісні показники були б значно вищими, але чинне законодавство дозволяє колективне представництво, що впливає на статистику.
Першими до Реєстру прозорості увійшли тютюнові компанії. У НАЗК пояснюють це підвищеною увагою суспільства та регуляторів до цієї галузі, а також до виробництва алкоголю. Інші учасники — це великі асоціації, що охоплюють різні сектори економіки. Станом на вересень 2026 року у реєстрі налічується понад 200 суб'єктів, серед яких міжнародні корпорації, банки, ритейлери та GR-команди.
Серед 23 сфер лобіювання найбільшу активність демонструють економічна політика, захист права власності, ІТ-сфера, транспорт та інфраструктура, а також аграрний сектор. Це свідчить про те, що бізнес насамперед зацікавлений у впливі на регуляторні рішення, що стосуються інвестицій, власності та цифрової економіки.
Реєстр прозорості — це відкрита платформа з даними про всіх суб'єктів лобіювання, яку адмініструє НАЗК. Він запрацював восени 2025 року після набуття чинності закону «Про лобіювання». Реформа мала на меті надати бізнесу легальний механізм захисту інтересів, а державі — прозорі правила діалогу з представниками ринку.
Водночас у НАЗК визнають наявність проблем. Чинне законодавство містить низку виключень, і чим більше таких виключень, тим складніше реалізовувати закон на практиці. Спостерігається також зниження активності реєстрації нових лобістів, що фахівці агентства пов'язують із недостатньою обізнаністю бізнесу про вимоги закону.
«Ми зараз на тому етапі, коли спостерігаємо, як формується ринок. Розуміємо, що є зниження активності реєстрації, і нам потрібно включатися, проводити медійні кампанії, щоб люди розуміли, що треба реєструватися», — зазначила Єзерська. У НАЗК планують посилити роз'яснювальну роботу серед підприємців, асоціацій та професійних лобістів.
Експерти розглядають запровадження реєстру як крок до стандартів Європейського Союзу, де регулювання лобіювання є обов'язковою частиною антикорупційної політики. Для України це також важливий сигнал для міжнародних партнерів та інвесторів, які оцінюють прозорість діалогу між бізнесом і владою.