Wireva

Росія проводить інформаційну операцію «Почтальон» проти командирів ЗСУ

Російські спецслужби організували масштабну інформаційну операцію «Почтальон», у межах якої від імені українців масово надсилають фейкові скарги до держорганів. Мета — створити бюрократичне навантаження, імітувати суспільне невдоволення та дискредитувати командування Сил оборони.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Російські структури проводять проти України інформаційну операцію під шифром «Почтальон». У її межах від імені нібито звичайних українців до державних органів і силових структур масово надсилають звернення та скарги, повідомляє РБК-Україна.

За даними видання, в операції задіяні підрозділи інформаційно-психологічних операцій збройних сил РФ, ГРУ та ФСБ. Для створення «заявників» російські виконавці збирають персональні дані українців, формують бази реальних і фейкових громадян, підбирають контактні дані та електронні адреси. За основу для самих звернень часто беруть реальні конфлікти, трагедії, корупційні скандали, проблеми з мобілізацією та інші резонансні історії. До них можуть додавати непідтверджені подробиці, потрібну Росії інтерпретацію або змінювати причинно-наслідкові зв'язки.

Лише у червні та липні російські підрозділи, залучені до операції, організували розсилку понад 500 скарг та звернень. Серед адресатів — Міноборони, Генеральний штаб ЗСУ, Офіс президента, Кабмін, правоохоронні та антикорупційні органи, народні депутати й обласні адміністрації. За цей же період російські виконавці отримали трохи менше сотні відповідей.

Одне із завдань «Почтальона» — створити додаткове бюрократичне навантаження та змусити українські державні органи витрачати ресурс на штучно створені сигнали. Ще одна мета — імітувати суспільне невдоволення: схожі тези нібито незалежно порушують «громадяни» з різних регіонів і соціальних груп.

Водночас далеко не кожен такий лист спрацьовує. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначив, що значна частина фейкових звернень юридично неграмотна і не створює для державних органів обов'язку реагувати на них. «Ці фейкові запити на скриньки дійсно надходять, але вони, як правило, юридично неграмотно написані. І, чесно кажучи, низка з них не відповідають жодному законодавству, яке може зобов'язувати на такі речі відповідати. Тому в даному випадку ця історія є неефективною», — каже Коваленко.

Окремим напрямом операції є робота проти Сил оборони. Російські звернення містять звинувачення у корупції командирів, неналежному ставленні до підлеглих, незаконній мобілізації та інших порушеннях. У російській внутрішній звітності окремі такі скарги пов'язували з початком перевірок щодо українських командирів, однак РБК-Україна незалежно не підтвердило цей причинний зв'язок.

Крім того, ворог окремо визначив 17 українських підрозділів із високим морально-психологічним станом і сконцентрував зусилля на дискредитації їхнього командування. «Росіяни знаходять військову частину з високим моральним духом, ефективними командирами та бойовими успіхами, і починають проти неї працювати. Для цього вони шукають персональні дані військовослужбовців із цієї частини або їхніх родичів, якщо знайти їх не вдається — використовують фейкові документи — і надсилають скарги до правоохоронних органів: ДБР, ВСП, прокуратури, Служби безпеки тощо», — описує екс-заступник начальника ГУР МО, генерал-майор Ілля Павленко.

Такі звернення можуть мати не лише інформаційний, а й цілком практичний ефект — ставати приводом для перевірок чи розслідувань щодо військових частин та їхнього командування. Схема здатна давати противнику результат навіть тоді, коли первинне звинувачення не підтвердилось і виявилось вигаданим. У російській військовій термінології це називають відволіканням ресурсів на «негодный объект», каже Павленко.

«Факту порушення, описаного у заяві, могло взагалі не бути, але до військової частини все одно приходять із перевіркою. У такий спосіб досягається поставлена мета: підрозділ відволікається від основної діяльності, а його командування дискредитують. Іноді під час таких перевірок можуть знайти реальний випадок порушення, нехай навіть інший, ніж був описаний у скарзі, але це все потім використовують у інформаційній роботі», — пояснює Павленко.

Росіяни також можуть використовувати чужі персональні дані для передачі фейкової інформації військового характеру. В одному з листів, з яким ознайомилося РБК-Україна, нібито український громадянин передавав координати розташування російських військ на окупованій території. За даними джерел, ці координати були фейковими.

Російські виконавці окремо відстежують реакцію українських установ. За словами джерел видання, ворог планує збільшувати кількість звернень саме до тих установ, які вже реагували на попередні листи. Таким чином, офіційна відповідь для них є одним із показників того, що конкретний сценарій спрацював і його можна повторювати або масштабувати.

Same event, other desks

Story file →