Серпень 2026 року приніс одразу кілька історій, які європейські служби безпеки розглядають у контексті гібридних загроз. Найгучніша сталася в Німеччині: поблизу аеропорту Лейпциг/Галле знайшли кілька дронів і вибухові речовини. За даними слідства, один безпілотник мав атакувати український транспортний літак Antonov, який використовувався для перевезення оборонних вантажів.
Перший дрон виявили на початку серпня біля українських літаків. На ньому були потужні вибухові речовини PETN і Semtex. Згодом слідчі знайшли ще один апарат у Кабельскеталі та близько 50 грамів речовини, яку вважають військовою вибухівкою. Федеральна прокуратура Німеччини розслідує справу як спробу серйозного нападу на транспортну інфраструктуру.
Німецька влада офіційно не заявила, що за атакою стоїть Росія. Проте джерела в силових структурах бачать паралелі з попередніми справами, а американська розвідка, за повідомленнями медіа, вважає російську причетність імовірною. Москва такі звинувачення заперечує. Тож у випадку Лейпцига російський слід залишається основною версією, але не встановленим судом фактом.
Є справи, де доказів більше. 18 серпня суд у Штутгарті засудив 30-річного громадянина України за агентурну діяльність із метою диверсії. Він організовував відправлення посилок із GPS-трекерами з Німеччини в Україну. Суд встановив, що неназвана російська державна структура хотіла таким чином розвідати транспортні маршрути для майбутніх диверсій. Двох інших підсудних виправдали, а конкретний план підпалу суд не підтвердив.
Eurojust у березні 2026 року повідомив про 22 підозрюваних у Литві та Польщі в іншій справі — про самозаймисті посилки. Їх підозрюють у роботі на російську військову розвідку. У 2024 році такі відправлення спалахували або вибухали в Німеччині, Польщі та Великій Британії. Схема дозволяла використовувати звичайні служби доставки та людей, які могли не знати повного задуму.
Ще одну підозрілу знахідку німецькі служби зробили біля Берліна. У професійно облаштованій схованці лежали два пістолети й набої. Міністр внутрішніх справ Александр Добріндт заявив, що зброю, ймовірно, готували для нападів. Підозрюваний зараз під вартою в Румунії. Німецькі медіа повідомляють, що силовики вважають тайник можливим складом російських агентів, але остаточного висновку прокуратури немає.
У Таллінні в середині серпня загорілася будівля, якою користується оборонна компанія Milrem Robotics. Естонська прокуратура розслідує можливий підпал і диверсію. Латвійська служба безпеки затримала трьох своїх громадян і розслідує підозру в допомозі іноземній державі. Прем’єр Естонії заявив, що можлива російська участь є однією з версій слідства.
25 серпня поліція Словаччини повідомила про зірваний замовний підпал заводу безпілотних авіаційних систем. Трьох іноземців затримали. У них вилучили запалювальну суміш, телефони, камеру, інструменти та намальований від руки план об’єкта. Хто замовив напад, поліція не повідомила. Публічних доказів зв’язку з Росією в цій справі немає.
Рада ЄС у березні офіційно засудила Росію та її проксі за тривалі гібридні кампанії проти європейських країн, зокрема саботаж і атаки на критичну інфраструктуру. НАТО також говорить про акти насильства, кібератаки, електронне втручання, прикордонні провокації й стратегічне залякування.
Для України ці події важливі тому, що більшість цілей пов’язані з європейською підтримкою — транспортом, оборонними компаніями та маршрутами постачання. Якщо слідство в Лейпцигу й Берліні встановить конкретний ланцюг замовників, Європа отримає нові докази того, як війна переноситься в тил через диверсійні мережі. Якщо ні, ці справи залишаться окремими епізодами, які не можна приписувати Москві лише через схожість.