Європейський Союз після виїзду генерального прокурора Руслана Кравченка за кордон повторив вимогу щодо незалежності антикорупційних органів України. Про це йдеться на тлі скандалу, який розгорівся навколо генпрокурора після того, як він оголосив про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу.
Зранку 14 вересня Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому повідомив про підписання підозри очільнику НАБУ Семену Кривоносу за «підроблення документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивне усиновлення». Друга підозра, за його словами, стосується особи з оточення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка — через «вплив на суддів Вищого антикорупційного суду та сприяння ухиленню від мобілізації».
Генпрокурор також звинуватив антикорупційні органи у викраденні матеріалів справ під час обшуків у межах справи «Карфаген» та заявив, що президент раніше «політично стримував» його рішення. Він оприлюднив тексти підозр і зазначив, що їх зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, хоча справи відкриті ще у 2014 та 2025 роках відповідно.
Згодом стало відомо, що ще вночі 14 вересня генпрокурор виїхав із України. За даними джерел, Кравченко перетнув кордон о 02:30 через пункт пропуску на кордоні з Польщею. Сам він підтвердив свій виїзд, але назвав його «закордонним відрядженням» для інформування міжнародних партнерів про «ризики антикорупційної системи». Згідно з наказом від 13 вересня, генпрокурор вирушив до Парижа на 5 днів для участі в слуханнях Парламентської мережі ПАРЄ щодо українських дітей у контексті міжнародної відповідальності. У документі зазначено, що всі витрати — за рахунок організаторів.
У НАБУ та САП розцінили дії Кравченка як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. У Бюро спростовують інформацію про підозру та вилучення справ. За їхніми словами, станом на зараз жодних процесуальних документів директору НАБУ офіційно не надано, а заяви Кравченка мають виключно публічний характер. Також в НАБУ наголосили, що інформація про нібито вилучення проваджень детективами не відповідає дійсності, і що Бюро ніколи не вимагало «недоторканності» для своїх співробітників чи керівництва.
Реакція Офісу президента була різкою. Джерела в оточенні Володимира Зеленського назвали ініціативу Кравченка його особистою самодіяльністю, не погодженою з ОП. Сам президент у своєму Telegram-каналі заявив, що у Кравченка є лише один шлях — звільнення, і закликав народних депутатів невідкладно підтримати це рішення. До Верховної Ради вже надійшло офіційне подання про відставку генпрокурора. За словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, протягом найближчих годин документ буде розглянутий на засіданні профільного комітету ВРУ, а парламент голосуватиме за відставку Кравченка 15 вересня.
Цим подіям передувала заява Руслана Кравченка про подання у відставку 7 вересня. Він написав заяву про звільнення на тлі опублікованих НАБУ і САП матеріалів спецоперації «Карфаген», у межах якої розслідуються можливі злочини за участю посадовців Офісу генпрокурора. Заяві про відставку передувала його зустріч із президентом Володимиром Зеленським. У межах операції «Карфаген», за даними слідства, викрито злочинну організацію, причетну до «кришування» шахрайських кол-центрів. Антикорупційні органи провели обшуки в приміщеннях ОГП. У справі вже є перші арештовані, зокрема Сергій Кропива («Канцлер») — відсторонений начальник Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора. 6 вересня його взяли під варту з можливістю внесення застави у 120 млн гривень.
Тим часом у мережі з'явилися чутки, що наступником Кравченка може стати голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев. Проте кілька джерел спростували цю інформацію. Сам Гетманцев також особисто заперечив такі плани.