На аукціоні Bring a Trailer виставлено рідкісний електромобіль Detroit Electric Model 97B Brougham 1932 року випуску. Цей автомобіль є одним із небагатьох збережених представників ранньої епохи електромобілів, яка передувала масовому поширенню двигунів внутрішнього згоряння. Історія конкретного екземпляра простежується з кінця 1910-х років, коли він почав життя як Type B Brougham, а згодом був перероблений компанією Alfred O. Dunk у модель Detroit Electric Model 97.
Згідно з описом лота, 15 червня 1932 року автомобіль було відправлено до компанії M. Maybaugh Electric Car Co. у Колумбусі, штат Огайо. Пізніше він пройшов реставрацію, а у 2022 році його придбав продаючий дилер. Кузов автомобіля пофарбований у бордовий та чорний кольори з сірим пінстрайпінгом. Серед зовнішніх особливостей — характерні крила, фари з хромованими обідками, вітровий козирок, тканинна панель даху, підніжки та задній ліхтар із вбудованим написом «stop».
Технічно Detroit Electric Model 97B Brougham приводиться в рух 84-вольтовим електромотором, розташованим безпосередньо перед задніми колесами. Він передає крутний момент через карданний вал і задній міст із спірально-конічною передачею. Мотор забезпечує п’ять швидкостей уперед і п’ять назад. Живлення здійснюється від 14 шестивольтових батарей AGM, з’єднаних послідовно, які розміщені у передньому та задньому відсіках. Для безпеки додано дистанційний вимикач, що дозволяє від’єднувати мотор та аксесуари. У комплекті з автомобілем продається зарядний пристрій Lester Electrical.
Гальмівна система включає задні барабани з внутрішньо розширюваними колодками, що приводяться в дію педаллю, а також зовнішні стрічки, які стискаються навколо барабана за допомогою заднього важеля. Підвіска — на суцільних осях із напівеліптичними листовими ресорами. Автомобіль стоїть на 19-дюймових дротяних колесах, пофарбованих у чорний колір, із яскравими ковпаками та шинами Firestone розміру 4.75/5.00-19.
Салон оздоблений сірою тканиною. Задній диван розташований так, що водій сидить з лівого боку, а з-під оббитих панелей приладової дошки розкладається додаткове переднє сидіння. Серед деталей інтер’єру — килимове покриття в колір кузова, вікна з ручним склопідйомником, кишені в дверях та ваза для квітів із боку пасажира. Прилади включають спідометр Stewart-Warner, годинник Phinney-Walker та датчики Roller-Smith для контролю амперажу й напруги. Одометр показує 10 тисяч миль, з яких лише близько 10 додано за час володіння поточним власником.
Окрім керма, автомобіль має складні задні органи керування — steering tiller та важіль регулювання швидкості, що дозволяє керувати машиною із заднього сидіння. Це підкреслює історичне призначення таких електромобілів: вони були популярні серед заможних містян, особливо жінок, які цінували простоту керування, відсутність шуму та вихлопних газів.
Detroit Electric був заснований у 1907 році компанією Anderson Carriage Company, яка у 1911 році змінила назву на Anderson Electric Car Company, а у 1918 році стала Detroit Electric Car Company. У 1920-х роках компанія почала додавати сучасніші стилістичні елементи, зокрема нижчий дах, менші колеса, склоочисник та панель приладів. Після того як у 1929 році компанію придбав ліквідатор Альфред О. Данк, виробництво Model 97 тривало ще кілька років на залишках шасі та перероблених старих моделях, попри загальне згасання ринку електромобілів у США.
Сьогодні такі автомобілі є рідкісними артефактами, що документують альтернативний шлях розвитку автомобільної техніки. Вони нагадують, що електромобілі не є винаходом XXI століття, а мали значну історію задовго до появи сучасних літій-іонних батарей та мереж швидкої зарядки. Продаж цього екземпляра супроводжується зарядним пристроєм та титулом штату Міссурі.