29 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві розпочалися масові розстріли в урочищі Бабин Яр. Ці події стали одним із наймасштабніших злочинів Голокосту та символом трагедії, яка торкнулася єврейської громади міста й усієї України. Розстріли тривали протягом кількох днів і забрали життя десятків тисяч людей.
Київ був окупований військами німецького Вермахту 19 вересня 1941 року. Вже за кілька днів окупаційна влада почала готувати акцію проти єврейського населення. 29 вересня мешканців міста зібрали біля місця, яке окупанти визначили як пункт збору, після чого їх колонами направляли до Бабиного Яру. Там людей змушували роздягатися, забирали цінні речі, а потім розстрілювали. За різними оцінками, протягом 29–30 вересня 1941 року було вбито понад 33 тисячі осіб, переважно євреїв.
Масові розстріли в Бабиному Яру продовжувалися й у наступні місяці. Тут також страчували ромів, військовополонених, пацієнтів психіатричних лікарень та інших людей, яких нацистський режим вважав «небажаними». Бабин Яр став місцем пам'яті про жертви нацистських злочинів. Сьогодні на цьому місці розташовані меморіальні об'єкти, які нагадують про трагедію.
Трагедія Бабиного Яру є важливою частиною історії Голокосту в Україні. Вона свідчить про масштаби нацистського терору та про необхідність збереження пам'яті про ці події для майбутніх поколінь. Щороку у вересні в Україні та світі відбуваються заходи, присвячені роковинам початку розстрілів, аби вшанувати пам'ять загиблих і нагадати про небезпеку ненависті та нетерпимості.