Призначення Дмитра Єфімова на посаду головного тренера юнацької збірної України U-15 призупинили через його футбольну діяльність на тимчасово окупованій території Донеччини. Фахівець, який також відомий роботою з командою «Буковина U-19», уперше публічно пояснив обставини своїх виступів у Донецьку після початку повномасштабної війни.
У коментарі виданню Єфімов розповів, що після початку війни він опинився в Донецьку та продовжив грати у футбол. Він визнав, що це було помилкою, але наголосив, що не знав, чи брав участь у турнірах, які називали «чемпіонатом ДНР». «Не знаю, чи це був чемпіонат ДНР», — зазначив тренер, додаючи, що на той момент керувався бажанням грати, а не політичними міркуваннями.
Інцидент набув розголосу після того, як Українська асоціація футболу (УАФ) розпочала перевірку щодо кандидатури Єфімова. Попереднє рішення про його призначення було ухвалено, однак після появи інформації про виступи в Донецьку процес зупинили. Сама УАФ офіційно не коментувала деталі, проте джерела, близькі до ситуації, підтверджують, що питання полягає саме в діяльності фахівця на непідконтрольній Україні території.
Єфімов наголосив, що готовий співпрацювати зі слідством і надати всі необхідні пояснення. Він також зазначив, що його перебування в Донецьку не було пов’язане з підтримкою так званої «ДНР», а мало виключно спортивний характер. «Безумно хотілося грати», — пояснив він, відповідаючи на питання про мотивацію своїх дій у той період.
Ця ситуація викликала широкий резонанс в українському футбольному середовищі. Експерти та вболівальники неодноразово порушували питання про те, чи варто допускати до роботи з національними збірними людей, які після 2014 року виступали на території, де діяли незаконні збройні формування. Окремо наголошується, що участь у будь-яких турнірах на окупованій території може розглядатися як порушення законодавства України.
Наразі остаточне рішення щодо майбутнього Єфімова в системі збірних України не ухвалено. Триває перевірка, після завершення якої УАФ оголосить про своє рішення. Сам тренер каже, що визнає помилку та готовий нести відповідальність за свої дії, проте сподівається, що зможе продовжити кар’єру в українському футболі.
Цей випадок став черговим нагадуванням про складнощі, з якими стикається український спорт у питаннях, пов’язаних з війною та окупацією. Для багатьох тренерів і гравців, які опинилися в подібній ситуації, питання репутації та довіри з боку державних інституцій залишається відкритим.