ФБР повідомило про перше у США федеральне провадження проти неповнолітнього, пов’язане з мережами нігілістичного насильницького екстремізму 764. 17-річний підліток із Мена визнав відповідальність за низку діянь, серед яких сексуальна експлуатація дитини, розповсюдження матеріалів сексуального насильства над дітьми, погрози, кіберсталкінг і крадіжка особистості. Американське Boldest Voice звертає увагу на те, що ця справа показує перехід від похмурої онлайн-субкультури до цілком конкретних злочинних дій. Суд призначив утримання під вартою з подальшим наглядом, а ім’я неповнолітнього не розкривається.
Для батьків головний урок полягає не в тому, щоб запам’ятати цифру 764. Назви груп змінюються. Небезпечним є сам механізм, коли дитині пропонують приналежність і статус в обмін на дедалі жорстокіші докази «відданості». Це можуть бути інтимні матеріали, приниження іншої людини, самопошкодження, погрози або участь у шантажі.
Anti-Defamation League описує ідейне ядро 764 як суміш нігілізму й мізантропії. Частина середовища використовує сатаністсько-неонацистську символіку Order of Nine Angles. Але не кожна дитина, яка бачить або репостить такий знак, є ідеологічним прихильником. Часто заборонена естетика працює як спосіб шокувати й підняти статус серед однолітків.
Набагато важливіше стежити за ставленням до людей. Якщо підліток починає говорити, що чужий біль смішний, що співчуття — «слабкість», що жертва «сама винна», а насильство треба демонструвати групі, це серйозніший сигнал, ніж колір аватарки чи музичний смак.
Ще одна ознака — контроль з боку онлайн-знайомих. Дитина може боятися вийти з чату, видалити акаунт або розповісти дорослому, бо їй погрожують оприлюднити матеріали, знайти родину чи нашкодити близьким. У такій ситуації моральні лекції не допомагають. Потрібно зберегти докази, припинити прямий контакт, звернутися до поліції й служб захисту дітей.
Мізантропні та сатаністсько-окультні середовища, які романтизують зло й роблять жорстокість способом належати до групи, є руйнівними. Від них слід триматися подалі. Вони пропонують підлітку не силу, а залежність від схвалення людей, які постійно вимагатимуть перейти ще одну межу.
Американська справа показує, що межа між «дивним чатом» і кримінальною відповідальністю може бути пройдена набагато швидше, ніж здається. Найкраща профілактика — не тотальний контроль телефона, а довіра, можливість без страху розповісти про шантаж і чітке правило: жодна онлайн-спільнота не має права вимагати від дитини болю, сексуальних матеріалів чи приниження іншої людини.