Wireva

Погане обслуговування клієнтів часто коріниться в низькій залученості співробітників

Агенція Fast Company з досвідом роботи з брендами стверджує: проблема клієнтського досвіду — це симптом, а причина — у залученості персоналу. Дані Gallup і Institute of Customer Service підтверджують зв’язок між цими показниками.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Поганий клієнтський сервіс рідко буває просто проблемою сервісу. Автор матеріалу, засновник агенції, що понад 20 років допомагає брендам, стверджує: за більшістю скарг на обслуговування стоїть низька залученість співробітників. Лікування поверхневих симптомів, зокрема тренінгів з обслуговування, без роботи з першопричиною дає короткий ефект або не дає його взагалі.

Аргумент будується на аналогії з власним досвідом. Один зі співробітників агенції роками мучився від головного болю, який не піддавався жодним ліках. Лише хіропрактик, оглянувши її від голови до ніг, знайшов справжню причину: зміщена щелепа. Після корекції біль майже одразу зник. Так само, за словами автора, скарги клієнтів на поганий досвід — це головний біль, а неузгоджена «щелепа» — низька залученість персоналу.

На користь цього твердження автор наводить дані. Дослідження Gallup показало, що команди з найвищими показниками залученості мали на 10% вищу лояльність клієнтів. Інше дослідження Institute of Customer Service виявило: кожне зростання залученості співробітників на 1% веде до приросту індексу задоволеності клієнтів (Customer Satisfaction Index) на 0,41 бала. Цитата, яку наводить автор, належить Тімоті Р. Кларку, консультанту з організаційного розвитку: «Висококорпоративні співробітники створюють клієнтський досвід. Незалучені — руйнують його».

Щоб змінити ситуацію, автор пропонує чотири кроки. Перший — зробити залученість стратегічним пріоритетом, а не «приємним доповненням». Якщо клієнтський досвід обговорюють на засіданнях керівництва, так само має бути і з показниками залученості персоналу. Їх варто відстежувати постійно і ставити в порядок денний правління як незаперечну метрику поряд із фінансовими.

Другий крок — створити команду, відповідальну за залученість, і чітко визначити її KPI. Залежно від компанії це може бути відділ HR, окрема команда поза HR або зовнішня агенція з залучення персоналу. Важливо не структура, а підзвітність: цілі, метрики та ключові показники мають бути задокументовані.

Третій крок — конкретні результати. Програма залучення має мати вимірювані цілі, завдання і критерії успіху, щоб команда розуміла, до чого прагнути і як визначається результат.

Четвертий крок — залучати самих співробітників до створення програм. Автор називає це однією з найпоширеніших помилок: програми розробляють для працівників, а не разом із ними. У результаті гроші та час витрачаються на ініціативи, які не стосуються реальних проблем у роботі. Співробітники найкраще знають, що працює, що ні і що потребує змін, тож їх варто залучати до дизайну, впровадження й оцінки ініціатив.

Для українського ринку ця логіка особливо релевантна. Команди агенцій, інтернет-магазинів і сервісних компаній часто шукають рішення в тренінгах і скриптах для колцентрів, хоча першопричина може бути в мотивації, навантаженні чи відсутності участі персоналу в змінах. Перш ніж купувати чергову програму навчання сервісу, варто перевірити, як співробітники ставляться до власної роботи і чи мають голос у її організації.

Same event, other desks

Story file →