Російські атаки практично зупинили українську металургію: близько 90% виробництва сталі не працює, а в найгіршому сценарії втрати для економіки можуть сягнути 6,5–7% ВВП. Таку оцінку наводить Forbes Ukraine. За словами президента об'єднання «Укрметалургпром» Олександра Каленкова, зараз в Україні не виплавляють ані сталь, ані чавун.
Від початку 2026 року Росія щонайменше 30 разів атакувала ключові підприємства гірничо-металургійного комплексу. Сім доменних печей були уражені або зруйновані, 18 працівників загинули. Керівник офісу CEO групи «Метінвест» Олександр Водовіз зазначив, що у вересні був тиждень, коли Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі. «Ситуація в металургії катастрофічна. Ми можемо планувати роботу лише на місяць уперед», — сказав він.
Масштаб проблеми стає зрозумілим на тлі минулорічних показників. У 2025 році ГМК забезпечив 6,2 млрд доларів експорту і 5,5% ВВП України. Цьогоріч, за оцінкою Forbes, негативний ефект для економіки може сягнути 6,5–7% ВВП, адже криза у металургії відображається і на низці суміжних галузей.
За словами Каленкова, одне робоче місце у ГМК створює 7,5–8 робочих місць у суміжних галузях. Тому наслідки зупинки поширюються на транспорт, енергетику, машинобудування, ремонтні компанії та логістику. Окремий ризик — падіння експорту залізної руди: альтернативні морю маршрути дозволяють вивозити лише до половини колишніх обсягів. «Втрата експорту руди — це втрата 1 млрд доларів валютного виторгу на рік — тільки по руді», — зазначив CEO Metals Consulting International Олександр Сірик.
Зупинка заводів уже б'є і по містах. У 2025 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплатив 8,5 млрд грн податків і зборів, з них 2,6 млрд грн — до місцевих бюджетів. Підприємства «Метінвесту» у Запоріжжі за перше півріччя 2026 року сплатили майже 1,6 млрд грн. Тож ідеться також про соціальні загрози: міський бюджет втратить можливість фінансувати частину послуг, наприклад безкоштовний проїзд.
Загалом, за оцінкою «Укрметалургпрому», зупинка ГМК може коштувати Україні 5–7 млрд доларів валютної виручки та щонайменше 30–40 млрд грн бюджетних надходжень. Тож головне питання зараз — не лише ремонт заводів, а й збереження людей і потужностей. «Поки не буде якогось розуміння щодо безпеки, буде важко говорити про відновлення виробництва», — сказав Каленков.
Наразі компанія АМКР веде переговори з Офісом президента щодо виходу з кризи. Серед ключових питань — безпека працівників, подальший формат роботи підприємства, можливий простій або звільнення персоналу та податкові питання. Водночас українські, європейські та глобальні профспілки закликають не звільняти працівників АМКР, а перевести їх на оплачуваний простій. Адже після російських атак збереження кваліфікованого персоналу необхідне для подальшого відновлення підприємства, йдеться у зверненнях IndustriALL та IndustriAll Europe.
За п'ять років найбільші металургійні підприємства сплатили податків і зборів на суму понад 200 млрд грн, або 6,2 млрд доларів. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.