Російські атаки практично зупинили українську металургію: близько 90% виробництва сталі не працює, а в найгіршому сценарії втрати для економіки можуть сягнути 6,5–7% ВВП. Таку оцінку наводить Forbes Ukraine, на який посилається РБК-Україна.
За даними видання, з початку 2026 року Росія щонайменше 30 разів атакувала ключові підприємства гірничо-металургійного комплексу. Сім доменних печей були уражені або зруйновані, 18 працівників загинули. «Зараз ми не виплавляємо ані сталь, ані чавун», — сказав президент об'єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков.
Керівник офісу CEO групи «Метінвест» Олександр Водовіз зазначив, що у вересні був тиждень, коли Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі. «Ситуація в металургії катастрофічна. Ми можемо планувати роботу лише на місяць уперед», — сказав він.
У 2025 році ГМК забезпечив 6,2 млрд доларів експорту і 5,5% ВВП України. Цьогоріч, за оцінкою Forbes, у найгіршому сценарії негативний ефект для економіки може сягнути 6,5–7% ВВП, адже криза у металургії відобразиться і на низці суміжних галузей.
За словами Каленкова, одне робоче місце у ГМК створює 7,5–8 робочих місць у суміжних галузях. Тому наслідки зупинки поширюються на транспорт, енергетику, машинобудування, ремонтні компанії та логістику.
Окремий ризик — падіння експорту залізної руди: альтернативні морю маршрути дозволяють вивозити лише до половини колишніх обсягів. «Втрата експорту руди — це втрата 1 млрд доларів валютного виторгу на рік — тільки по руді», — зазначив CEO Metals Consulting International Олександр Сірик.
Зупинка заводів уже б'є і по містах. У 2025 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплатив 8,5 млрд грн податків і зборів, з них 2,6 млрд грн — до місцевих бюджетів. Підприємства «Метінвесту» у Запоріжжі за перше півріччя 2026 року сплатили майже 1,6 млрд грн. Тож зараз йдеться також про соціальні загрози — адже міський бюджет втратить можливість фінансувати частину послуг, наприклад безкоштовний проїзд.
В цілому, за оцінкою «Укрметалургпрому», зупинка ГМК може коштувати Україні 5–7 млрд доларів валютної виручки та щонайменше 30–40 млрд грн бюджетних надходжень. Тож головне питання зараз — не лише ремонт заводів, а й збереження людей і потужностей.
«Поки не буде якогось розуміння щодо безпеки, буде важко говорити про відновлення виробництва», — сказав Каленков.
Зараз компанія АМКР веде переговори з Офісом президента щодо виходу з кризи. Серед ключових питань — безпека працівників, подальший формат роботи підприємства, можливий простій або звільнення персоналу та податкові питання.
Водночас українські, європейські та глобальні профспілки закликають не звільняти працівників АМКР, а перевести їх на оплачуваний простій. Адже після російських атак збереження кваліфікованого персоналу необхідне для подальшого відновлення підприємства, йдеться у зверненнях IndustriALL та IndustriAll Europe.
Як відомо, за 5 років найбільші метпідприємства сплатили податків і зборів на суму понад 200 млрд грн, або 6,2 млрд доларів. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.