У Будапешті 11 серпня відбулося голосування, яке стосується не лише внутрішньої угорської політики. Національні збори обрали президентом Андраша Баку — 73-річного юриста, колишнього голову Верховного суду й багаторічного суддю Європейського суду з прав людини. Його підтримали 140 депутатів із 146, які подали бюлетені. Присягу він має скласти 19 серпня.
Для українців у Німеччині ця новина важлива через ширший європейський контекст. Протягом багатьох років відносини Будапешта з Берліном і Брюсселем ускладнювали суперечки про верховенство права, незалежність судів і використання парламентської більшості. Бака був безпосереднім учасником однієї з найвідоміших таких історій.
У 2009 році угорський парламент обрав його головою Верховного суду. До цього він багато років працював у ЄСПЛ у Страсбурзі. На новій посаді Бака почав публічно критикувати частину судових реформ уряду Віктора Орбана, наголошуючи на необхідності зберігати незалежність судової влади.
Його мандат завершився достроково після перетворення Верховного суду на Курію та зміни інституційних правил. Бака звернувся до Європейського суду з прав людини. У 2016 році Велика палата ЄСПЛ встановила порушення Конвенції у справі Baka v. Hungary. Для європейської правової спільноти це стало показовим рішенням щодо захисту суддівської незалежності й свободи висловлювань.
У 2026 році політична ситуація розвернулася. Партія Tisza Петера Мадяра на виборах 12 квітня отримала дві третини місць у парламенті. Мадяр став прем'єр-міністром і завершив 16-річний період правління Орбана. Нова більшість швидко взялася за перебудову інституцій, які формувалися за Fidesz.
У липні після конституційної процедури посаду президента залишив Тамаш Шуйок. Fidesz різко заперечував проти цих змін і бойкотував голосування за Баку. Це означає, що новий президент вступає на посаду в умовах глибокої політичної поляризації.
Для Німеччини та ЄС важливо не лише те, що Будапешт обрав колишнього суддю зі Страсбурга. Важливіше, чи зміниться практика використання конституційної більшості. Tisza сьогодні має достатньо голосів, щоб проводити масштабні реформи без компромісу з опозицією, а тому питання незалежних обмежувачів нікуди не зникло.
Бака після обрання говорив про нейтральність президентства, примирення та відмову від політичної помсти. Він також підкреслив європейську належність Угорщини. Для країни, яка роками сперечалася з партнерами в ЄС, такий акцент має окреме зовнішньополітичне звучання, навіть якщо президент не визначає урядовий курс.
Після присяги 19 серпня Європа стежитиме за конкретними рішеннями нового глави держави. Якщо Tisza продовжить швидко змінювати судову систему та інші інституції, Баці доведеться показати, чи готовий він застосовувати до союзної більшості ті самі принципи обмеження влади, які колись захищав у конфлікті з урядом Орбана.