Угорський парламент 11 серпня обрав президентом республіки 73-річного юриста Андраша Баку. За колишнього голову Верховного суду подали 140 із 146 бюлетенів, шість депутатів проголосували проти. Присягу новий глава держави має скласти 19 серпня.
Для сучасної Угорщини це рішення має значення, яке виходить за межі переважно церемоніальної президентської посади. Біографія Баки з'єднує два політичні періоди: початок перебудови державних інституцій за Віктора Орбана та нинішню зміну влади після перемоги партії Tisza Петера Мадяра.
Бака багато років працював суддею Європейського суду з прав людини. У 2009 році угорський парламент обрав його головою Верховного суду. На цій посаді він публічно критикував частину судових реформ, які проводила тодішня влада, і говорив про необхідність захистити незалежність правосуддя.
Його шестирічний мандат закінчився достроково після реорганізації судової системи та перетворення Верховного суду на Курію. Бака оскаржив обставини свого усунення в Страсбурзі. У 2016 році Велика палата ЄСПЛ у справі Baka v. Hungary встановила порушення Європейської конвенції, зокрема в питаннях, пов'язаних із доступом до суду та свободою висловлювань.
Тоді справа стала одним із найбільш помітних європейських епізодів у дискусії про верховенство права в Угорщині. Тепер людина, чия кар'єра постраждала під час зміни судових правил, повертається до верхівки державної системи після політичного перелому.
На виборах 12 квітня Tisza здобула дві третини місць у парламенті, а Петер Мадяр став прем'єр-міністром. Це завершило 16-річний період перебування Віктора Орбана на чолі уряду. Нова більшість почала швидко переглядати інституції та правила, сформовані за попередньої епохи.
Президентська посада також стала частиною цього переходу. У липні після конституційної процедури її залишив Тамаш Шуйок. Fidesz виступив проти курсу Tisza і бойкотував голосування за Баку, звинувачуючи нову владу в надмірному використанні конституційної більшості.
Сам Бака після обрання обрав стриманий тон. Він говорив про нейтральне президентство, необхідність долати суспільні поділи й відмовитися від логіки політичної помсти. Також він наголосив на європейській належності Угорщини — тезі, що природно перегукується з його багаторічною роботою у Страсбурзі.
Президент Угорщини не керує урядом, але бере участь у законодавчому процесі. Тому після 19 серпня головним питанням стане не символічність повернення Баки, а його поведінка щодо нової більшості. Його власна історія робить цей тест особливо принциповим: чи зможе колишній суддя захищати інституційні межі так само послідовно, коли політична сила, що має дві третини голосів, є вже не його опонентом, а джерелом його президентського мандата.