Заслужений артист України, актор і ведучий проєкту «Зрадники» Олексій Гнатковський заявив, що не вважає російську мову безумовною «червоною лінією» у своїй професії. В інтерв'ю для Wave він пояснив, за яких умов міг би грати російською, і окреслив власні принципи щодо вибору ролей та проєктів.
За словами актора, він орієнтується на здоровий глузд і смак, а не на формальні заборони. «Чи я би грав російською мовою? Грав би, якщо це якась хороша українська історія, де є якась падлюка російська», — пояснив Гнатковський. Тобто російська мова в кадрі чи на сцені для нього не є табу сама по собі, якщо вона виправдана художнім задумом і контекстом української розповіді.
Окремо артист торкнувся теми оголення в кіно чи театрі. Він зазначив, що не має принципової заборони на такі епізоди, але все залежить від того, чи виправдані вони художньою необхідністю. «Якщо це було би вульгарно — там, показати сідниці просто, щоб показати, — тоді це вульгарщина. Я би таке не робив», — наголосив актор. Таким чином, його межа пролягає не в площині заборони на відвертість, а в площині смаку та доречності.
Справжньою «червоною лінією» для Гнатковського є особисті принципи та джерело фінансування проєкту. Він зізнався, що неодноразово відмовлявся від пропозицій, якщо вважав, що робота працює «не на інтереси держави». Навіть якщо йдеться про твори Гемінґвея чи Шекспіра, для актора важливо, хто виступає режисером і звідки надходять гроші на постановку.
Актор розповів, що йому траплялися проєкти, фінансування яких було пов'язане з Росією. Він також згадав про кошти, які, за його словами, могли бути зароблені в Україні корупційними методами, а потім використані для так званого «відмивання» через мистецькі проєкти. «Тому на такі речі я йти відмовляюсь», — підкреслив Гнатковський. Це свідчить про те, що для нього професійний вибір тісно пов'язаний з етичними та громадянськими переконаннями.
Попри принциповість у питаннях фінансування, актор заявив, що не має ролей або проєктів, за які йому було б соромно. Водночас він визнав, що на початку кар'єри брав участь у виставах, які в мистецькому сенсі виявилися «невдалими». Однак Гнатковський сприймає це як досвід, адже, на його думку, у творчості неможливо заздалегідь передбачити результат.
«Мистецтво — це не математика. Ти не можеш передбачити, що у тебе вдасться. Але щоб так соромно було, по честі і по совісті, то нема такого», — підсумував він. Отже, актор розділяє професійні невдачі, які вважає природною частиною творчого шляху, та етичні компроміси, на які свідомо не йде.
Раніше Олексій Гнатковський розповідав, чому не показує свою дружину публіці та чи вплинула війна на їхні стосунки. Ці теми продовжують лінію відкритих розмов актора про особисті межі, професійні принципи та суспільні виклики, які постають перед українськими митцями.