До проміжних виборів до Конгресу США залишається місяць, і більшість останніх опитувань свідчать, що Демократична партія має реальні шанси повернути контроль над Палатою представників та скоротити відрив у Сенаті. Однак ключове питання не лише в тому, скільки місць здобудуть демократи, а в тому, якою буде їхня партія після виборів. Оновлений Конгрес почне роботу в січні 2027 року, і підхід демократичної фракції до України формуватимуть щонайменше три фактори.
Перший — кадрові втрати. Частина демократів, які роками були рушіями підтримки Києва, закінчують кар'єру в Конгресі. На пенсію йде колишня спікерка Ненсі Пелосі. Свій мандат залишає конгресмен Стені Гоєр — один із стовпів групи підтримки України в Палаті представників. Не переобиратиметься й багаторічний співкерівник Гельсінської комісії Конгресу Стів Коен. У Сенаті завершують кар'єру сенатори Джин Шагін, Дік Дурбін та Емі Клобучар, які обіймали ключові посади у впливових комітетах, неодноразово приїздили до Києва та послідовно працювали над законопроєктами на підтримку України. У новому складі Конгресу відчутно бракуватиме важковаговиків, які не боялися брати на себе основний тягар роботи й не відступали у найскладніші часи.
Другий фактор — ідеологічний дрейф партії вліво. Праймеріз продемонстрували, що вподобання демократичних виборців поступово зміщуються в прогресивний бік. У різних штатах перемогу над поміркованими кандидатами здобули прогресисти й демократичні соціалісти, і у новому Конгресі їх, імовірно, буде більше, ніж у попередніх скликаннях. Деякі з них під час кампанії висловлювали солідарність з боротьбою українців, від інших лунали розмиті заяви про підтримку України, але з перевагою дипломатії над збройною допомогою. Більшість же про Україну практично не згадувала, зосередившись на підтримці Палестини.
Показовим є приклад кандидатки з Нью-Йорка Даріалізи Шевальє, яка у лютому 2022 року заявила, що США нібито допомагають Україні лише тому, що люблять цькувати Росію, і протягом кампанії не змогла пояснити журналістам, що саме мала на увазі. Схожі тези лунали й від інших представників прогресивного руху. Серед американських лівих стрімко здобув популярність блогер Гасан Пайкер, який асоціює себе з марксистськими поглядами. Він говорив, що Крим — це історично російська територія, і називав анексію півострова «цілком виправданою», хоча у нещодавньому інтерв'ю для Axios назвав повномасштабне вторгнення Росії «незаконним, потворним і жахливим». Пайкер брав активну участь у кампаніях демократичних соціалістів — від промов на мітингах до збору коштів у прямих ефірах. Американські оглядачі вважають, що підтримка популярного блогера допомогла частині прогресивних кандидатів активізувати молодих виборців.
Попри зростаючий вплив лівого крила, більшість демократів у новому Конгресі все ж будуть поміркованих поглядів. Однак навіть підтримка тих законодавців, кого можна вважати друзями України, у новому скликанні не буде гарантованою. І це третій фактор. У наступні два роки демократи залишаться в опозиції до Дональда Трампа. Щоб реалізувати законопроєкти з допомогою Україні, Конгресу, радше за все, доведеться домовлятися з президентом і шукати те, на що він погодиться поставити свій підпис. Варіанти можуть бути різні: від поєднання проукраїнських ініціатив з підтримкою Ізраїлю до фінансування війни проти Ірану, боротьби з міграцією чи інших пріоритетів Трампа.
Далеко не всі демократи готові йти на такий компроміс. Це вже видно на прикладі законопроєкту Ліндсі Грема із санкціями проти Росії: більшість демократів у Палаті представників голосували проти. Публічно вони пояснювали це тим, що документ дає Трампу надто широкі повноваження й дозволяє вводити нові мита. Непублічно ж читався додатковий аргумент: «Ми підтримуємо Україну, але не хочемо робити політичного подарунка для Трампа». Це нагадує ситуацію 2023–2024 років, коли подібний аргумент часто звучав від республіканців, які не хотіли голосувати за ініціативи Джо Байдена перед президентськими виборами. Тепер ролі можуть помінятися місцями.
Попри все це, є й хороші новини: двопартійна підтримка України в Конгресі збережеться. Але щоб вона конвертувалася в конкретні рішення, її потрібно буде активувати — українському уряду доведеться працювати не лише з республіканцями, а й приділяти не меншу увагу демократам, чия підтримка більше не сприйматиметься як належне.