Повністю відключити зв'язок та інтернет на всій території України російським військам не вдасться, хоча локальні збої в окремих районах можливі. Про це заявили заступники міністра цифрової трансформації Віталій Балашов і Станіслав Прибитько, коментуючи наслідки атак РФ на українські дата-центри.
За словами Прибитька, якщо пошкоджені базові станції або немає електрики, у конкретному районі зв'язок може зникнути. Однак український телеком-ринок дуже диверсифікований: у країні працюють сотні провайдерів, багато дата-центрів, є резервування та альтернативні канали. Саме тому повний блекаут зв'язку на всій території країни малоймовірний.
Цієї осені російські війська взяли на приціл українські дата-центри, які забезпечують не лише інтернет в оселях, а й роботу бізнесу та державних сервісів. За словами Балашова, наслідки таких ударів значно ширші, ніж просто перебої з інтернетом. Дата-центри забезпечують роботу провайдерів, телемовлення, сайтів, онлайн-сервісів компаній і навіть міських систем.
Через удари по інфраструктурі люди відчули не лише перебої з інтернетом у Києві та області, а й зупинку мовлення окремих телеканалів, збої відеоплеєрів на сайті «Суспільного», тимчасові перебої в окремих банківських сервісах, недоступність частини сайтів і збої міських сервісів в інших регіонах. Водночас, за словами заступника міністра, у більшості випадків дані клієнтів збережено, а постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних, географічно віддалених майданчиків.
Балашов наголосив, що перебої мають точковий характер і залежать від того, через який майданчик працює конкретна компанія. Найбільше від ударів потерпає бізнес, який розміщує свої сервіси фізично в одному дата-центрі без резервної копії. Серед уражених об'єктів були хостинг-провайдери. Для їхніх клієнтів це означало тимчасову недоступність сайтів і онлайн-сервісів, доки робота не переноситься на резерв.
Щодо платежів, то окремі банківські сервіси, за даними «Фінклубу», мали тимчасові технічні перебої, пов'язані з ушкодженням конкретних дата-центрів. Водночас банківська система загалом функціонує, а банки та Національний банк України мають резервні канали.
Головний висновок для бізнесу та держави однаковий — резервування. Мінцифри рухається трьома векторами: під землю, за кордон, у хмару. Хмара не прив'язана до географії, вона розподілена між кількома дата-центрами незалежно від кордонів. Компанії, які вже дублювали свої системи, пережили ці удари значно легше.
Заступник міністра відмовився коментувати кількість атакованих об'єктів і деталі влучань, пояснивши, що будь-яка зведена інформація про уражені локації в публічному просторі може бути використана ворогом для коригування наступних ударів. Водночас він запевнив, що постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних потужностей, мережа розподілена між багатьма операторами й майданчиками, а за рішенням Ставки від 25 вересня посилюється захист дата-центрів та об'єктів критичної інфраструктури зв'язку.
Окремо Балашов пояснив, чому удари по Києву можуть впливати на життя всіх регіонів. Цифрові сервіси не прив'язані до місця, де ними користуються. Регіональна система — наприклад, інформаційні табло чи міський сервіс — може фізично працювати на серверах у київському дата-центрі. Якщо цей об'єкт уражено, а резервної копії в іншому місці немає, збій побачать у зовсім іншому місті.
Тому відповідальність за безперервність роботи сервісу лежить насамперед на його власнику та операторі. Саме вони мають подбати про те, щоб критична система не залежала від однієї фізичної точки. Стратегія Мінцифри проста: не тримати критичні системи в одному місці. Все, що можна, переносять під землю, цифрові сервіси дублюють — аж до потрійного резервування. Також залучають українських і міжнародних хмарних провайдерів. Чим більше сервісів розподілено між різними майданчиками, тим менше удар по одному об'єкту впливає на роботу всієї системи.
За словами Балашова, небезпека ударів по дата-центрах у тому, що це удари по цивільному життю. Вони не дають Росії військової переваги, а спрямовані на тиск на людей і економіку. На першому місці для міністерства завжди безпека людей: персоналу, який під ударами рятує обладнання і підтримує системи, та громадян, які залежать від цих сервісів.
Наслідки бувають різними. Деякі об'єкти відновлюють роботу з резервних потужностей протягом короткого часу. Інші зруйновано настільки, що відновлення неможливе. Один із дата-центрів уже заявив, що свій об'єкт не відновлюватиме. Тобто в найгіршому разі йдеться не про ремонт, а про побудову потужностей заново, в іншому місці.
Щодо фінансування, то пріоритетом для Мінцифри зараз став пошук фінансових можливостей для відновлення інфраструктури. У державному секторі вже забезпечено додаткове фінансування на резервування. Паралельно посилюється захист об'єктів критичної інфраструктури зв'язку, деталі якого з міркувань безпеки не розкриваються.
Підсумовуючи, у Мінцифри визнають: наслідки атак є, вони відчутні для конкретних людей і компаній, але система тримається і відновлюється. Росія розраховує саме на відчуття незахищеності в повсякденному житті, проте завдяки розподіленій мережі та резервуванню повного блекауту зв'язку в Україні не буде.