Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що обговорювані в публічному просторі зміни до законодавства про мобілізацію, зокрема щодо відстрочок і бронювання військовозобов’язаних, наразі залишаються лише пропозиціями. За його словами, відповідний законопроєкт до Офісу омбудсмана не надходив, тому він не може ані коментувати його як офіційно отриманий документ, ані формувати остаточну правову оцінку на підставі повідомлень третіх сторін.
Лубінець наголосив, що важливо розрізняти можливі законодавчі зміни та вже ухвалений закон. «Йдеться про можливі законодавчі зміни, а не про ухвалений закон», — зазначив він, додавши, що в законодавчому процесі до остаточного рішення ще чимало етапів. Омбудсман закликав не робити гучних висновків про нібито неминуче звуження прав громадян, доки немає офіційного документа для опрацювання.
Серед пропозицій, які активно обговорюються, — перегляд підстав для відстрочки від призову під час мобілізації для окремих категорій громадян. Зокрема, йдеться про додаткові умови для отримання відстрочки батьками дітей з інвалідністю, особами, які мають родичів з інвалідністю, та громадянами, які здійснюють постійний догляд за членами сім’ї. Також поширюється інформація про можливий перегляд квот бронювання, в тому числі на підприємствах оборонно-промислового комплексу та енергетики, та про посилення вимог до бронювання військовозобов’язаних працівників і зміну критеріїв визначення підприємств критично важливими.
Омбудсман зауважив, що якби державні інституції публічно реагували на кожну законодавчу пропозицію ще до її належного опрацювання, суспільна дискусія ризикувала б перетворитися на нескінченний потік взаємосуперечливих заяв. У такому разі, за його словами, замість розуміння суті можливих змін громадяни отримували б нові приводи для тривоги, а припущення почали б сприйматися як доконані факти. Він наголосив, що відповідальна комунікація вимагає іншого підходу.
Водночас Лубінець визнав, що порушені питання справді потребують уваги. Захист прав дітей, зокрема дітей з інвалідністю, підтримка людей, які потребують постійного догляду, та їхніх родин — надзвичайно важливі. Він підкреслив, що діти та сім’ї, які залежать від допомоги близьких, не повинні ставати заручниками недосконалих законодавчих рішень. Саме тому під час опрацювання відповідних документів омбудсман особисто приділятиме особливу увагу можливим ризикам для прав дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, та членів їхніх сімей.
Окремо Лубінець наголосив на важливості питання бронювання працівників. На його думку, перегляд відповідних правил має враховувати потреби оборони, безперервну роботу критичної інфраструктури та захист трудових прав людей. Критерії визначення підприємств критично важливими та квоти бронювання мають бути чіткими, обґрунтованими й передбачуваними, щоб рішення держави не створювали правової невизначеності для працівників і роботодавців.
За словами омбудсмана, забезпечення обороноздатності держави та захист прав людини не є взаємовиключними завданнями. Заходи, спрямовані на зміцнення оборони, мають реалізовуватися з неухильним дотриманням Конституції України, міжнародних стандартів у сфері прав людини та принципу пропорційності. Будь-які нові умови мають бути виваженими й не призводити до необґрунтованого звуження змісту та обсягу прав людини.
Лубінець підсумував, що поспішати з висновками не варто. Коли відповідні проєкти нормативно-правових актів надійдуть до Офісу омбудсмана, їх буде опрацьовано в межах його повноважень, а за потреби — надано відповідну правову оцінку. Між словами «пропонують змінити» і «права вже обмежили» — не просто різниця у формулюваннях, а цілий законодавчий процес, і саме його, а не припущення, варто брати за основу для відповідальних висновків.