Збитки українського бізнесу від постійних російських атак у 2026 році можуть сягнути 10 мільярдів доларів. Про це заявив міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко, повідомляє РБК-Україна. За його словами, масштаби втрат є безпрецедентними, а наявні програми підтримки не здатні покрити потреби всього бізнесу.
Кравченко пояснив, що чинні механізми — компенсації збитків, пільгове кредитування та програма «5-7-9» — фактично працюють для малого та середнього бізнесу. «Тому цього року ми плануємо розширювати ці програми. Ми намагаємося реагувати на виклики. Але, на жаль, обмежені у фіскальному ресурсі», — наголосив міністр. Він додав, що в Україні певною мірою працює ринок страхування, який здебільшого підкріплений перестрахуванням за кордоном, зокрема Lloyd's у Великій Британії.
Уряд стикнувся з двома системними проблемами: страхування є дорогим, а обсяг перестрахування дуже обмежений і наразі вичерпався. Крім того, портфелі обмежені, дуже ризиковані та не диверсифіковані. «Нам здається, що абсолютний пріоритет для того, щоб підтримати українську економіку просто зараз, — дати державну та донорську підтримку для запуску розширеного механізму страхування», — пояснив Кравченко.
Одне з ключових потенційних рішень — створити страховий фонд, який закриватиме first loss. Йдеться про модель, яка передбачає страхову компенсацію до 10 мільйонів доларів. Логіка проста: хоча держава не має можливості компенсувати кожному підприємству 100% збитків, вона здатна створити систему, яка дасть бізнесу гарантований стартовий капітал для швидкої відбудови. «Щоб були кошти швидко відновити критичне обладнання, зберегти людей, не втратити контракти. І якомога швидше повернутися до роботи. Таке страхування коштуватиме 2% від суми покриття в межах встановленого ліміту. Ми співпрацюємо зі страховим ринком, який може підключитися і дострахувати решту ризиків», — зауважив міністр.
Оскільки саме держава візьме на себе перший ризик, вартість такого страхування стане набагато нижчою. Подібний механізм здатен запустити значно ширше покриття. Попри чимало дискусій, вдалося налагодити позитивний діалог із міністерствами, Верховною Радою та отримати підтримку з боку бізнесу. «Ми всі знаємо наші обмеження, нам треба шукати компенсатор. Фонд компенсації за нашою моделлю буде наповнюватися за рахунок кількох джерел. Ми розраховуємо, що держава буде давати якийсь капітал, як мінімум стартовий, а далі долучаться також донори. Але на старті нам потрібен капітал у 2-3 млрд доларів. Тобто ми говоримо, що це буде суттєва сума з боку України», — наголосив Кравченко.
Одним із найбільш реалістичних варіантів фінансування страхового фонду розглядається підвищення ПДВ. «Чому? Бо якщо ми дивимося на механізми фінансування страхового фонду з точки зору масштабу ресурсу, адміністрування цього ресурсу і швидкості наповнення — сьогодні це єдине рішення, яке дозволяє швидко мобілізувати мінімально необхідні кошти, щоб український бізнес вистояв під інтенсивними обстрілами ворога цієї зими», — пояснив міністр. За його словами, з точки зору timeline вкрай важливо запуститися максимально швидко. Йдеться саме про 2027 рік, якщо вдасться відшукати джерела фінансування. Окрім того, важливо значно посилювати корпоративне управління та прозорість використання цих ресурсів.
«Для нас цей механізм — надважливий пріоритет. Якщо ми дійсно хочемо підтримати бізнес у тих умовах, в яких ми зараз знаходимося. І це буде складний шлях. Але ми впевнені — крок уперед треба робити вже зараз. Дискусія з міжнародними партнерами займає час. І чим серйозніша позиція української сторони, готовність співфінансувати — тим більший шанс залучити серйозні гроші міжнародних партнерів. Ідея полягає в тому, щоб повертати економічні активи до роботи», — зауважив міністр. На його переконання, всі галузі повинні знайти компроміс, щоб врятувати українську економіку. «І це сигнал, що є якийсь більш-менш серйозний ресурс, який може абсорбувати ті ризики, з якими ми реально зараз стикаємося», — підсумував Кравченко.
Раніше стало відомо, що ЄС проводить «аудит» фінансів України перед рішенням щодо заморожених активів РФ.