Виробник безпілотників «Генерал Черешня» готує заяву до Національного антикорупційного бюро з вимогою перевірити дії посадовців Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та Міністерства оборони під час оголошення тендеру на дрони з оптоволоконним каналом зв'язку. У компанії заявляють про ризик корупційної складової, оскільки, на їхню думку, умови закупівлі виписані під конкретних виробників, а прозорий механізм проведення відсутній.
За даними джерел у галузі, 20 серпня АОЗ розіслала виробникам запит на комерційні пропозиції по 52 лотах техніки поза системою Prozorro — електронною поштою, без оприлюднення оголошення та електронного аукціону. Строк подання пропозицій встановлено до 26 серпня, тобто чотири робочі дні, хоча стаття 25 Закону «Про оборонні закупівлі» передбачає мінімум шість днів. Такий спосіб, за словами співрозмовників, не входить до вичерпного переліку способів оборонних закупівель, визначеного постановою Кабміну №1275, і позбавляє учасників права на оскарження та роз'яснення умов.
Виробник «Генерал Черешня» звернувся до НАБУ з проханням зареєструвати кримінальне провадження та перевірити дії посадових осіб ДП АОЗ і Міноборони на наявність ознак кримінальних правопорушень. Компанія закликала призупинити або скасувати закупівлю до приведення її у відповідність до законодавства, а також провести тендер на відкритій платформі Prozorro.
Співрозмовники РБК-Україна в оборонній галузі звертають увагу на ознаки, які можуть свідчити про формування умов під конкретного виробника. Частину ключових технічних характеристик — максимальну та робочу висоту польоту, крейсерську швидкість, злітну масу — взагалі не визначено, тоді як інші показники деталізовані настільки вузько, що їм може відповідати продукція обмеженого кола підприємств. Кваліфікаційні критерії учасників, за словами джерела, не встановлені.
Один із позитивних пунктів, який виділяють у галузі, — обмеження не більше 50% лоту в одні руки, що має розширити коло учасників. Водночас, за оцінкою джерела, це саме обмеження теоретично дозволяє двом великим виробникам домовитися між собою й фактично поділити ринок.
Ще одна проблема, про яку повідомляють у галузі, — відсутність тендерів на критично важливі позиції: наземні роботизовані комплекси, FPV-дрони різних типів, дипстрайки та боєприпаси всіх найменувань і калібрів для БПЛА. Як зазначають співрозмовники, можна закупити безліч дронів, але без боєприпасів, якими їх споряджати, це залишається марною тратою ресурсу. Крім того, самі тендери залишаються закритими: невідомо, хто перемагає, які суми фігурують і яка середня ціна.
У системі, де в одному міністерстві зосереджені всі функції — формування технічних вимог, вимог до виробництва й виробників, закупівлі, гранти, відбір перспективних технологій і контроль якості, — виникає, за словами джерела, класична ситуація «сам у себе купую, сам себе контролюю». Співрозмовник не бачить проблеми в тому, що перехід на тендери є вимогою ЄС для фінансування, адже подібні процедури в Україні застосовували й раніше. Ризик, на його думку, в іншому: повний перехід на тендери прискорить формування «праймів» — великих надійних постачальників, здатних гарантувати ціну, якість, обсяги й швидко відновлюватися після втрат виробництва. Це логічна світова практика, адже на кожному сегменті ринку вже є п'ятірка провідних виробників, тож певна конкуренція збережеться. Головне, підсумовує джерело, щоб ця конкуренція залишалася конкуренцією якості.
Голова Громадської антикорупційної ради при Міноборони Юрій Гудименко у коментарі заявив, що прямих доказів того, що якісь тендери виписувалися під конкретних учасників, немає. Втім, за його словами, є ознаки нестабільності самого процесу — за останні кілька тижнів, коли активізувалися тендери, стався сплеск звернень від виробників. Частину цих звернень Антикорупційна рада комунікує з Міністерством оборони та АОЗ, і частина умов тендерної документації після цього трансформується в кращий бік. Він додав, що побоюється, аби негатив навколо тендерів не призвів до того, що ідея переходу на тендерні закупівлі «просто заглохне».