Штучний інтелект не винайшов нових способів фінансового шахрайства, але зробив старі схеми значно переконливішими. У 2026 році зловмисники масово використовують ШІ для клонування голосів, створення фейкових відео та автоматизації спілкування з жертвами, щоб виманити гроші або конфіденційні дані. Знайомий голос у голосовому повідомленні, переконливий «працівник банку» на іншому кінці слухавки чи відео відомої людини, яка нібито радить інвестувати, — усе це може бути частиною однієї шахрайської схеми.
Головна зміна полягає в тому, що зловмисники отримали нові технологічні інструменти для старих прийомів. Вони можуть швидше створювати аудіо- та відеоконтент, клонувати голоси, автоматизувати листування, налаштовувати чат-ботів, що імітують служби підтримки, а також масово генерувати фішингові повідомлення та сайти. При цьому в центрі шахрайства залишається людина: її намагаються змусити перейти за посиланням, встановити програму або переказати гроші.
Наталія Фіголь, керівниця департаменту fraud-менеджменту ПриватБанку, зазначає, що банк фіксує звернення клієнтів, які отримували в месенджерах згенеровані ШІ голосові повідомлення від друзів, родичів чи колег із проханням позичити або переказати кошти. Банк також зафіксував невдалі спроби обходу біометричних перевірок за допомогою ШІ-згенерованих 3D-моделей та діпфейк-облич, а також проходження відеоверифікації з підробленими за допомогою ШІ документами.
На цьому тлі кількість незаконних операцій із платіжними картками у 2025 році зменшилася на 5% — до 256 тисяч, однак сума збитків зросла на 24% і сягнула 1,4 млрд грн. Середня сума однієї шахрайської операції зросла на 30% — до 5536 грн. Ці дані свідчать про те, що шахраї стали дієвішими: вони роблять менше спроб, але кожна з них приносить більше грошей.
Штучний інтелект сам по собі не отримує доступ до грошей людини. У більшості схем зловмисникам потрібно переконати жертву виконати певну дію самостійно: перейти за посиланням, ввести дані картки чи паролі, встановити сторонній застосунок або переказати кошти на вказаний рахунок. Саме поведінка користувача залишається центральною ланкою такого шахрайства.
Кіберполіція наголошує, що метою зловмисників є не сам сервіс чи банківський застосунок, а поведінка людини. Для цього вони використовують знайомі прийоми соціальної інженерії: створюють штучну терміновість, тиснуть психологічно, переконують перейти за посиланням або повідомити конфіденційну інформацію. Наприклад, шахрай може представитися співробітником банку, надіслати фішингове посилання або переконати встановити програму під виглядом оновлення чи перевірки безпеки.
Одна з найпоширеніших схем — клонування голосу. Вона починається зі збору матеріалу, за яким можна відтворити голос людини. Зловмисники зламують акаунт людини та за допомогою нейромереж обробляють її відкриті аудіо- або відеозаписи із соцмереж, публічних виступів чи голосових повідомлень. Далі вони створюють голосове повідомлення, яке майже ідентично відтворює тембр, інтонацію та манеру мовлення власника акаунту. Потім шахраї використовують доступ до акаунту для розсилки повідомлень контактам із проханням терміново позичити гроші або переказати кошти на «невідкладні потреби».
Кіберполіція вже фіксує окремі випадки використання технологій клонування голосу під час шахрайських дій, але наголошує, що поки вони не мають масового характеру. Розпізнати такий обман допомагають не стільки особливості самого голосу, скільки поведінка співрозмовника. Серед ознак — категорична терміновість прохання, незвична поведінка, уникнення відповідей на уточнювальні запитання, короткі фрази з посиланням на надзвичайну ситуацію та неможливість продовжити спілкування іншим способом.
Експерти радять: перед переказом грошей або передачею даних варто зупинитися й перевірити інформацію через офіційний канал. Якщо виникли сумніви, варто самостійно перетелефонувати людині за відомим номером, а не за тим, з якого надійшло повідомлення. Поспіх грає на руку шахраям, тому пауза та перевірка — найкращий захист.